Патологія та її стадії
Нефроптоз – це опущення нирки на відстань більше двох хребців від нормального положення. Патологічна рухливість зазвичай вражає одну нирку, тому вона розташовується нижче за другий парний орган. Залежно від рівня опущення виділяють три стадії розвитку патологічного процесу:
- перший ступінь, при якому нирка зміщується на відстань до 8 сантиметрів при вдиху людини, однак при видиху повертається у анатомічне положення;
- другий ступінь, коли дистанція зміщення збільшується, а нирка може повертатись у звичне положення лише у лежачому стані людини;
- третій ступінь – нирка опускається до малого тазу та вже не повертається назад, що призводить до суттєвих порушень сечовипускання та кровообігу.
Перші симптоматичні прояви нефроптозу з’являються на другій стадії хвороби та поступово прогресують. Якщо людина не отримає відповідного лікування, на фоні опущення нирки можуть розвиватись небезпечні патології – пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, гідронефроз, ниркова недостатність.
Симптоматичні прояви нефроптозу
На першій стадії опущення нирки людина може не відчувати симптомів, однак з плином часу розвиваються наступні проблеми:
- тягнучий біль у попереку, який підсилюється після фізичної активності;
- часті позиви до випорожнення сечового міхура, при сечовипусканні виникає біль та печіння;
- колір сечі змінюється, вона стає каламутною з можливою появою домішок крові;
- на фоні ускладнень людина втрачає апетит та стає менш працездатною.
При появі неприємних відчуттів рекомендується одразу звернутись до лікаря та пройти діагностичне обстеження. Це дозволить встановити причину симптомів та призначити кваліфіковане лікування.
Лікування опущення нирки
При виявленні нефроптозу консервативні методи можуть лише сповільнити прогресування хвороби, але не вилікувати її. Уникнення фізичних навантажень, носіння бандажу, прийом медикаментів та вправи для зміцнення м’язів тазового дна дають обмежений ефект і тимчасово покращують стан.
Оптимальним рішенням є хірургічне втручання. Воно передбачає повернення нирки до природного положення та фіксацію за допомогою сітки з біосумісного матеріалу. Процедура здійснюється лапароскопічним шляхом. Потрібно лише три невеликі проколи (до 1 см) на черевній стінці, щоб дістатись до зміщеної нирки. Далі лікар фіксує нирку за допомогою імплантату.
Вся процедура проходить під відеонаглядом, що дозволяє контролювати операцію та уникнути ускладнень. По завершенню процедури достатньо накласти шви чи лейкопластирну пов’язку на проколи. Пацієнт проводить у стаціонарі лише два дні, а період післяопераційної реабілітації складає декілька тижнів, що дозволяє швидко повернутись до повноцінного життя.
Джерело: сайт bilyak.com.ua.
