Верховна Рада ухвалила закон про трансплантацію органів. Так, загалом, це прогресивне рішення. Багато життів буде врятовано. Але є певні сумніви щодо дієздатності цього закону та його відповідності українським реаліям.
З одного боку, законом закріплено, що вилучити анатомічні матеріали можна, лише якщо людина за життя дала на це згоду. Але якщо людина таку згоду не давала, і за життя не повідомила, погоджується вона на посмертне донорство чи ні, і її представника нема у базі, тоді це питання вирішують її чоловік/дружина, або один з близьких родичів: діти, батьки, рідні брати та сестри.
Також запроваджується посада трансплант-координатора, який питає дозволу у близьких померлого та гарантує об’єктивність процесу трансплантації.
Проте, як зазначив к.м.н., доцент, директор ТзОВ Медичний коледж «Монада», член партії «Наш край» Ігор Гайдучок, в українських умовах існують загрози інформаційної безпеки реєстрів донорів; новий закон не дозволяє пересадку органів від чужої людини, тому не ліквідовує "чорне донорство". Також через низький рівень медичного обладнання в українських лікарнях не вирішується питання доступності трансплантації. Окрім того, існує небезпека доведення до смерті пацієнта – потенційного донора.
"Ми закликаємо владу зробити посаду трансплант-координатора більш незалежною від впливу інших лікарів та зацікавлених осіб. Також вимагаємо суттєвіше посилити передбачені законом покарання за махінації із трансплантацією", - заявив Ігор Гайдучок.
