Українців по праву можна вважати трудоголіками. Майже половина з них витрачає на обід менше години. Практично всім доводилося працювати під час обідньої перерви через термінові справи, «завал» на роботі й примхи керівництва. При цьому троє із п’яти економлять на обідах і беруть на роботу їжу з дому, а кожен сьомий перебивається всухом’ятку. Про всі тонкощі обідньої перерви по-українськи читайте в дослідженні Міжнародного кадрового порталу hh.ua.
Згідно з Кодексом законів про працю України працівникам повинні надавати перерву для відпочинку й обіду не більше двох годин на день. У цей час вони мають право залишати офіс і займатися своїми справами. Варто зазначити, що в законодавстві прописаний лише максимальний час, відведений на обідню перерву, і нічого не сказано про мінімальний тайм-аут. Тому на практиці його тривалість встановлюється правилами корпоративного розпорядку.
Українських офісних співробітників по праву можна вважати трудоголіками. Практично всім їм доводиться приділяти частину обідньої перерви вирішенню робочих питань. Для чверті опитаних це стало щоденною звичкою. 68% працюють замість обіду час від часу. І лише одному з чотирнадцяти вдається облишити всі справи й спокійно пообідати.
{{1}}
Причини, з яких «білі комірці» відмовляються від обіду, напряму пов’язані з навантаженням. Троє із п’яти не можуть відійти від робочого столу, оскільки є невідкладні справи. Дещо більше чверті не встигають виконати всі задачі до обіду й вимушені «підтягувати хвости». Кожен сьомий співробітник не може поїсти й відпочити через примхи керівництва. Приблизно один із двадцяти розподіляє свій робочий час так, щоб попрацювати в обід і піти додому раніше. І лише четверо зі ста «білих комірців» залишаються на робочому місці, бо не люблять обідати.
Вільний від роботи час «білі комірці» витрачають по-різному. Двоє із п’яти навіть під час обідньої перерви залишаються в офісі. А кожен шостий вважає за краще податися чимдалі від робочого місця. Дещо менше половини вибирають місце для відпочинку залежно від настрою.
{{2}}
Ті, в кого є бодай трохи часу, намагаються витратити його з максимальною користю. Четверо із п’яти обідають. Кожен другий ходить подихати свіжим повітрям. Третина спілкується з колегами або розмовляє по телефону з рідними. Майже чверть опитаних вирішують поточні побутові питання, а кожен шостий просто «висить» у соц. мережах. 14% встигають пробігтися крамницями. Кожен десятий зустрічається з друзями у кафе чи в парку. З керівництвом під час обідньої перерви бажають бачитися лише 5% опитаних. І лише двоє зі ста дбають про своє здоров’я — відвідують тренажерну залу.
А ось те, як харчуються офісні працівники, багато в чому залежить від умов, створених на робочому місці. Не останню роль відіграє сума, яку співробітник може витратити на обід, а також час, яким він може розпоряджатися. За даними опитування hh.ua, троє із п’яти «білих комірців» беруть готову їжу з дому. Цей варіант найбільш економний. Крім того, не доводиться сумніватися щодо якості приготовленої їжі. Кожен п’ятий ходить до їдальні, ресторану або кафе. Перевагою такого бізнес-ланчу є те, що співробітнику не треба брати з собою лотки й пакети. А мінус полягає в тому, що доводиться шукати заклад неподалік від офісу, де можна смачно й недорого пообідати. 13% опитаних не виробили постійну звичку, тому кожного разу обідають, як доведеться.
Менш популярне серед «білих комірців» замовлення обідів у офіс. Усього троє зі ста опитаних користуються послугами доставки. Ще менше їздять на обід додому або готують на корпоративній кухні. Варто зазначити, що 4% офісних працівників не обідають узагалі. А серед ТОП-менеджерів цей показник утричі вищий. Також керівники вищої ланки рідше, ніж інші, беруть їжу з дому й частіше замовляють обіди до офісу. Є і гендерні відмінності у звичках обідати на роботі. Жінки більшою мірою схильні готувати вдома, в той час як чоловіки віддають перевагу обідам у закладах громадського харчування.
{{3}}
Дані були отримані в результаті опитування, проведеного Дослідницьким центром Міжнародного кадрового порталу hh.ua в серпні 2016 року. В опитуванні взяли участь 1050 респондентів.
