Warning: A non-numeric value encountered in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/readnews.php on line 222
Новини Львова: Обличчя херувимів: унікальні розписи, приховані за радянською побілкою
Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Обличчя херувимів: унікальні розписи, приховані за радянською побілкою

У Львові на стінах Академічного храму святого Іоана Златоустого, що на вулиці Лисенка, 43, реставратори виявили авторський стінопис живописця Юліана Крупського.

У коментарі Гал-інфо про знахідку розповів декан богословського факультету Львівської православної богословської академії ПЦУ, настоятель Академічного храму св. Іоана Золотоустого протоієрей Назарій Лозинський.

Фото надані отцем Назаром Лозинським.
Фото надані отцем Назаром Лозинським.
1/1

За словами отця Назарія, раніше вважалося, що храм був розписаний геометричним та рослинним орнаментальним розписом.

"Розпис цей зберігся досі, але в радянський час він був покритий звичайною побілкою. Коли в 90-х роках храм був переданий вже у користування УПЦ КП (нині - Православна Церква України, - ред), то, на превеликий жаль, не було стільки коштів, щоб відновити розписи", - сказав він.

На деяких ділянках були  зроблені зондажі. Зокрема це видно у вівтарній частині. Під колонами виявили херувимів, а на колонах - розписи з використанням сусального золота.

Найкоштовніша перлина Львова

Храм святителя Іоанна Златоустого був збудований ще наприкінці ХІХ ст. як центральний храм монастиря францисканок, тобто для ордену францисканок Римо-католицької Церкви у Львові. Тоді це був храм Найсвятішого Серця Ісусового і будувався він, як і весь монастирський комплекс, з великим розмахом. Усі матеріали для будівництва, які спеціально закуповували, були дуже дорогими.

1/1

Про розмах будівництва свідчить те, що храм збудований з червоної та жовтої цегли за проєктом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича. Всередині був оздоблений алябастром. Також тут був алябастровий вівтар, який до сьогодні, на превеликий жаль, не зберігся, але збереглася алябастрова підлога.

Засновниця монастиря Марія Моравська їздила Європою і просила про допомогу у жертводавців. На будівництво храму свої кошти щедро жертвували дуже знатні люди. Скажімо, родина князів Ліхтенштайну, аристократичні сім'ї Австрії, Польщі, інші заможні роди Європи.

1890-1900 рр.
1890-1900 рр.
1900-1905 рр.
1900-1905 рр.
1950-1960 рр.
1950-1960 рр.
1/3

У 1946 році черниці-францисканки виїхали до Польщі. Після того радянська влада у монастирі облаштувала обласний госпіталь інвалідів війни, а потім - інфекційну лікарню.

Скарби заховані під побілкою

За історичними даними, сецесійні розписи храму рослинними та геометричними орнаментами виконав у 1930-31 роках живописець, викладач львівської художньо-промислової школи Юліан Крупський. У радянський період храм був занедбаний, а розписи забілили після створення у монастирі інфекційної лікарні.

Отець Назарій показує те, що вдалося відкрити реставраторам. Краса і мистецький рівень виконання розпису просто вражає.

"Чим цікаві і унікальні розписи у цьому храмі? За словами реставраторів, які здійснювали дослідження, на жаль, на сьогодні майже не збереглося розписів Юліана Крупського. Вони були знищені у післявоєнний період. Відомо лише кілька об’єктів, але їхній стан є значно гіршим. Тобто у цьому храмі, фактично, розписи Юліана Крупського є найкраще збереженими. Якість їхнього виконання дуже висока", - розповів отець Назарій.

Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
1/8

Художник-реставратор вищої категорії монументального та станкового темперного живопису Андрій Почеква, який здійснював дослідження, у своїх висновках рекомендував виготовити необхідну для реставрації проєктну документацію та розпочати консерваційні роботи, під час яких додатково виконати необхідні фізико-хімічні обстеження об’єкту.

Він наголошує на потребі паралельного мистецтвознавчого дослідження мистецького доробку Юліана Крупського, творчість якого була знаковою в період зародження львівської сецесії та міжвоєнний період.

"На жаль, більшість цих пам’яток сьогодні втрачені (розписи павільйону архітектури, палацу мистецтв і фронтону палацу промисловості на Загальній крайовій виставці у Львові – 1894 р, два панно у стилі модерн у львівській кав’ярні «Віденська» - 1902 р. та ін.), або знаходяться у аварійному стані та потребують реставрації (розписи Кохавинської церкви Покрови Пресвятої Богородиці смт. Гніздичів, Львівська область), тому розкриття та реставрація розписів церкви Іоана Златоустого є надзвичайно важливою ланкою для дослідження, вивчення, та популяризації українського мистецтва початку ХХ ст. і міжвоєнного періоду, а зокрема творчості Юліана Крупського - періоду величезного сплеску та бурхливого розквіту мистецтва, а також винятково українського національного мистецтва", - сказано у висновках реставратора.

Легкий і важкий шлях

Звичайно, що реставраційні роботи є дуже витратними та коштовними, а відтак церква самотужки не зможе цього зробити. Відомі сумні приклади, скажімо, у Славську, де в церкві знищили розписи Модеста Сосенка, незважаючи на хороший стан їхнього збереження. Натомість, у випадку з церквою Івана Златоустого, на реставрації наполягає сам отець-настоятель храму. Відтак, запитуємо, для чого це йому?

Отець Назарій розповідає, що стіни храму справді потребують змін і що навіть парафіяни пропонували ще до дослідження просто побілити стіни. Однак він наполягав на тому, що потрібно зачекати.

"Наш храм є академічним, а не парафіяльним. До нас ходить небагато людей, як для львівської громади, але завдяки цим людям ми утримуємо наш храм, відновлюємо його і дбаємо про збереження культурної спадщини. Бувало, що пропонували перебілити храм, бо на стінах є кіптява. Я був проти цього і казав, що на все є свій час. Коли вже стояло риштування і здійснювали дослідження, а згодом і відкрилися розписи, то люди в храмі почали підтримувати потребу йти довшим і складнішим шляхом реставрації.

Чому я це роблю?  Як би я не відповів на це питання, боюся, щоб це не виглядало, як самовихваляння. Я роблю це, бо я освічений. Бо я вивчав в Академії історію мистецтва, історію християнського мистецтва, історія церковної архітектури. Нас навчали, що якщо можна щось максимально зберегти з культурної спадщини, то це потрібно робити.

Звичайно, що можна намалювати нове. Так, можливо, воно буде гарним, а, можливо, буде, яким вже буде. Але тут живими будуть лише ті першопочаткові розписи, як задумувалося у цьому храмі. Храм проєктували і він був цілісним, зокрема його красу доповнюють і розписи. Очевидно, що все це задумувалося в гармонії. Якщо ми можемо це врятувати, то чому не зробити цього?", - сказав отець Назарій.

Він додав, що храм у роки радянської окупації і так втратив багато. За його словами, у храмі була проповідальниця, яка не збереглася. Тепер її вже не відновити, як і багато іншого, що втрачено назавжди.

Окрім того, в храмі були гвинтові сходи, а на стінах досі видно замуровані портали у вигляді арок, до яких ці сходи вели. Один із цих ходів вів на другий поверх адмінкорпусу, а інший був входом у келію ігумені.

Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
1/2

Також радянська влада замурувала проходи до двох каплиць, які були при церкві - каплиці Св. Франциска та Св. Йосафата Кунцевича. Каплиці використовували у господарських цілях. Там є побілка, але отець Назарій припускає, що на їхніх стінах також має бути розпис. В одній із них відкритим залишили фрагмент стінопису на якому зображено хрест у зірці. Також у первозданному вигляді зберігся прихований купол каплиці та вівтар.

Церква Іоанна Златоустого. Унікальні вітражі чудом вціліли, коли храм нищила радянська влада. Фото

Справжньою окрасою храму стали вітражі, виконані у 1887–1889 роках мюнхенською фірмою Маєр, які вціліли. У вівтарній частині - це зображення Св. Меланії, Ісуса Христа з відкритим серцем та Архангела Михаїла. Створення цих вітражів свого часу фундували графиня Софія Сємєньська, Александра Гауснерова та Клементина з Сангушків Сапіга.

Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
1/8

"Відштовхуючись від мистецького виконання цих вітражів можна лише припустити, що розписи храму були відповідними", - каже отець Назарій.

Наразі у процесі дослідження з правого боку від вікна західної стіни центральної нави храму вдалося відкрити авторські розписи із зображенням Херувима і, очевидно, що він не один зображений на стінах храму.

Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
Фото надані Гал-інфо о. Назарієм Лозинським
1/2

"Я вважаю цього херувима справді мистецьким витвором. Загалом відомо, що Юліан Крупський дуже любив цей сюжет і у вівтарній частині під кожною колоною ми бачимо херувимів. Окрім того, відомий храм у Кохавино, який називають храмом ста п’ятдесяти ангелів, які виконані Юліаном Крупським", - сказав отець Назарій.

Настоятель зазначає, що пріоритетним для нього є реставрувати стінний розпис храму та врятувати стіни від пошкоджень і грибка. Однак, виникає питання вартості такої реставрації, адже для академічного храму це фантастичні суми. Залишається сподіватися, що влада міста та області, а, можливо, і Міністерство культури України зверне увагу на цю перлину Львова і посприяє збереженню її для майбутніх поколінь.

Як у Львові православні бережуть красу свого храму. Розмова з о. Назарієм Лозинським

Довідка

Юліан Крупський - живописець. Навчався у майстерні батька, живописця-декоратора Я. Круп­ського у Львові та Відні. Від 1892 року працював у Львові. Займався переважно декоративно-монументальним живописом. Розписував інтер’єри ри­мо-католицьких костелів на Львівщині та Станіславівщині. Проектував віт­ражі, малював краєвиди, релігійні сцени, портрети і натюрмор­ти у техніках олії, пастелі, акварелі, гуаші.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ