Позиція кандидата у президенти України Володимира Зеленського є абсолютно незрозумілою, адже він нічого не говорить. Натомість ті повідомлення, які озвучує його команда – відверто лякають. Таку думку учора, 8 квітня, під час прес-конференції у прес-центрі Гал-інфо висловив історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.
ʺМи взагалі не маємо жодної ясності щодо питань, які насправді хвилюють українців. Починаючи від дуже розмитих заяв про курс України на ЄС чи НАТО і закінчуючи питаннями у гуманітарній сфері. Натомість ми чуємо заяви його глашатаїв, людей які працюють у його команді. Зокрема, Андрія Портнова, заступника глави адміністрації президента Януковича. І те, що він озвучує відверто насторожуєʺ, - наголосив Володимир Бірчак.
Він наголосив, що із обранням Володимира Зеленського ми можемо отримати реванш проросійських сил. Варто нагадати, що на своєму Telegram-каналі Портнов заявляв про ʺфільтраційні табори для патріотів, майданутих та прихильників Порошенкаʺ.
ʺПортнов, який за наявною інформацією працює в команді Зеленського, відверто заявив, що, мовляв, не довго вже залишилося чекати скоро велика частина патріотів потрапить у в’язницю, лікарню, сидітимуть під диваном, а частина на еміграції. Не маючи чіткої інформації від кандидата ми маємо достатньо заяв від його близького оточення. І ми бачимо загрозу цього проросійського реваншуʺ, - сказав історик.
Володимир Бірчак зазначив, що й досі від Володимира Зеленського немає конкретики щодо майбутнього вектору розвитку країни.
ʺЯк людина, яка 6 років пропрацювала в архівах СБУ на різних посадах, хочу нагадати момент, коли з приходом Януковича до влади, серед його перших розпоряджень, було звільнення директора департаменту архівного забезпечення СБУ Володимира В’ятровича. Це цікаво, кумедно, але водночас і страшно. Бо людина, яка займає пост глави держави, одним з перших своїх рішень звільняє В’ятровича, який розсекречує архіви, що було дуже не вигідно Москві. Потім, як ми знаємо, все це вилилося в так звану справу істориківʺ, - сказав він.
Володимир Бірчак нагадав, що справжньої назви операції проти істориків так і не вдалося з’ясувати, але у 2010 році це вилилося у гучний скандал і стало першим дзвіночком від режиму Януковича.
ʺОдним із головних фігурантів цієї справи був Руслан Забілий, директор музею-меморіалу ʺТюрма на Лонцькогоʺ. Пам’ятаємо, як його затримали у Києві співробітники департаменту державної таємниці та ліцензування. Йому висували якісь ефемерні звинувачення у бажанні розголосити державну таємницю, чи передати її третім особам. Обшуки та допити відбувалися і у інших містах.
Я на той час працював у Тернопільському управлінні СБУ. Щодо мене також почали розслідування. Мені тоді звинувачували, що я, начебто, виносив дуже цінну інформацію на своїй флешці – це були фотографії та біографії репресованих священиків УГКЦ. Чомусь звинувачували у тому, що я мав опублікувати цю інформацію у Парагваї. Я вже третій рік працюю у медіасфері і не знаю наскільки був би інформаційний сплеск у Парагваї від цих фотоʺ, - розповів Володимир Бірчак.
Він наголосив, що йому погрожували криміналом через те, що він ʺлюдина В’ятровича і підтримує з ним дружні стосункиʺ.
ʺУсе те, що тоді відбувалося було справжнім сюрреалізмом, який відбувся вже за незалежної України під керівництвом Януковича та його команди. Зараз є загроза, що цей сюр може повернутися. Вони вже виступають із заявами, мовляв, не думають що будуть робити з В’ятровичем. Вже зараз В’ятровичу та іншим моїм друзям погрожують якимось виселенням. Усе це є чіткими сигналами від проросійських сил. Поки вони мають шанси повернутися в Україну і починати робити такі речі. Звісно, що цього дуже не хотілося бʺ, - зазначив Володимир Бірчак.
Він додав: ʺЯкщо вам нема різниці за кого голосувати, то пожалійте принаймні п’ять років нашої роботи. Коли ми в 2014 році повернулися до архівів СБУ, то ми, фактично, все відновлювали з нуля: справи назад позасекречували, радянським документам надавали грифи ʺцілком таємноʺ.
За його словами, також дивує позиція Володимира Зеленського, коли він говорить про референдум з приводу курсу України.
ʺХочу нагадати, що питання курсу закріплено у Конституції України. Якщо потрібно референдум, то він вже відбувся – 18-20 лютого 2014 року і ті люди, які за нього голосували, на жаль, віддали останній голос у своєму житті – це була Небесна Сотняʺ, - наголосив Володимир Бірчак.
