Українському представництву довірили в ООН почесну місію захисту прав людей у всьому світі. На Москві глибоко розчарувались зовнішньою політикою Дональда Трампа. У США прораховують, що робитиме Путін після ганебного розгрому в Сирії, а також намагаються зрозуміти, що це таке – руска приватна військова компанія Вагнера.
Україна захищатиме права людей на міжнародному рівні
Від учора, завершивши місію непостійного члена РБ ООН, Україна розпочала трирічне членство у Раді ООН з прав людини, – повідомив Петро Порошенко на своїй сторінці у Twiter. Президент наголосив, що пріоритетом України в Раді ООН з прав людини будуть «захист прав людини в усьому світі, в тому числі й у тимчасово окупованому Криму і на Донбасі».
Нагадаємо, 16 жовтня 2017 року місії України в ООН повідомили, що Україна увійшла до складу Ради ООН із прав людини на 2018-2020 роки. Минулого тижня Україна передала Одрі Азулай, генеральній директорці ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), детальний аналіз проблем, зумовлених анексією Криму. Так, у наслідок рускої окупації Криму на території півострова зафіксовано ряд міжнародних порушень: переслідування кримських татар, незаконні арешти, порушення прав людини, пригнічення свободи слова, нищення об'єктів культурної спадщини України в Криму.
Дональд Трамп вельми розчарував Путіна
Політика нинішньої адміністрації Білого Дому щодо санкцій проти РФ і підтримки України не виправдала очікувань Кремля. Про це Валерій Чалий, посол України в США, розповів журналістам «Укрінформу». Дипломат наголосив: «У нас є чітка і абсолютно спільна позиція і Білого Дому, і Конгресу щодо продовження політики санкцій проти РФ, яку почали ще під час попередньої адміністрації Барака Обами. Лінія Дональда Трампа і Білого Дому не стала м'якшою, як очікували на Москві».
Український амбасадор зазначив, що Держдепартамент постійно вимагає від Москви припинити підтримувати тих, хто в Україні вбиває людей і розпалює конфлікт. Поза зовнішньою бравадою Кремля, РФ таки потерпає від санкцій, які поволі, наче жорна, «намелюють результат». Згідно із заявою Держдепартаменту, РФ не отримала кілька мільярдів доларів на продажах в оборонному секторі, які могли б скерувати, щоб і надалі вбивати українців. Валерій Чалий не сумнівається, що після проведення нелегітимних виборів на території тимчасово окупованого Криму для Москви настане наступна хвиля санкцій. Білий Дім розглядає необхідність впровадження нових санкцій проти Москви за її втручання у вибори президента США 2016 року, а також за системні кібератаки на країни Заходу й Україну, – повідомив «Укрінформ».
Напад бойовиків Кремля на війська США
Видання «The Wall Street Journal» опублікувало редакційну статтю, в якій пише, що починає з'ясовуватись правда про недавню руску збройну атаку на війська США у Східній Сирії, і цей факт не може оминути уваги американської громадськості. Атака у ніч із 7 на 8 лютого в районі Дайр-ез-Заур «все більше нагадує невдалу спробу пустити Америці кров і залякати президента Трампа, змусивши його вивести війська з Сирії, коли «Ісламська держава» буде переможена. У цьому раунді перемогла американська армія, однак бойовики Путіна безумовно будуть шукати можливості помститись».
З’явилась інформація, яка підтвердила, що збройний напад кремлівських бойовиків організував Пригожин – руский олігарх, який робить для Путіна велику частину «брудної роботи». До числа його компаній належить і «Агентство інтернет-досліджень», медіа-організація, яку Велике журі федерального суду звинуватило у втручанні у вибори в США 2016 року.
«Навіщо проводити таку ризиковану атаку, особливо враховуючи те, як погано вона завершилась для Москви?» – намагаються зрозуміти логіку руских аналітики «The Wall Street Journal».
І далі розмірковують: «Путін постійно шукає слабкі місця у противників. Можливо, він хотів поставити Трампа в незручне становище, захопивши в полон кількох американців. Можливо, він сподівався змусити війська США відступити і хотів захопити нафтові родовища. З урахуванням того, що Трамп не робив чітких заяв про наміри США після перемоги над терористами ІДІЛ, а в період передвиборної кампанії в 2016 році заявляв, що Сирія – це чужа проблема, Путін міг подумати, що кілька жертв серед американців, поява полонених або відступ американців могли б підсилити заклики демократичної опозиції всередині США вийти зі Сирії. Реакція американських військових була вражаючою і гідною похвали, але й подальше мовчання Трампа про руску атаку викликає здивування».
Буде небезпечно, якщо Путін інтерпретує мовчання адміністрації Білого Дому як знак, що він може ризикнути вдруге, зробивши спробу помститися за фатальний розгром. Пентагон все ще переслідує розосереджених бойовиків «Ісламського держави», але інша його головна мета – вплинути на долю Сирії після розгрому ІДІЛ. Схоже на те, що Путін хоче витіснити США та їхніх союзників, щоби вісь Москва-Тегеран домінувала у Сирії. Отже, швидше за все, Америці потрібно очікувати нових збройних зіткнень із бойовиками Москви, – переконані аналітики «The Wall Street Journal».
На Москві визнали, що вагнеровці – споконвічно рускі бойовики
Після 7 лютого в Америці все більше почали задаватись питанням, хто такі найманці Вагнера – приватне військове угрупування чи закамуфльовані підрозділи руских військ? У розвідці США вважають, що путінський ресторатор Пригожин «майже безумовно контролює найманців Вагнера, які воюють в Сирії», а Марк Галеотті, британський політолог і старший науковий співробітник Празького Інституту міжнародних відносин, який спеціалізується у питаннях міжнародної злочинності, трактує цю групу як унікальну структуру в контексті непрозорих зв'язків із Кремлем.
Приватні військові компанії не передбачені в законодавстві РФ, проте вони можуть виконувати для Москви ключову функцію. Кремль прагне уникати в Сирії офіційних втрат, а також хоче мати правдоподібну підставу для заперечень причетності Москви до неоднозначних міжнародних конфліктів.
Розвідка США перехопила розмову путінського приятеля Пригожина, який сказав сирійським офіційним особам, що отримав дозвіл на атаку 7 лютого у неназваного руского міністра. Проте «The Washington Post» ще й досі незрозуміло, наскільки безпосередньо Москва керує діяльністю групи «Вагнер» і чи завжди її схвалює.
Американські журналісти «повелись» на дезінформацію Юрія Барміна, спеціаліста рускої зовнішньої політики з питань Близького Сходу, який у Twitter написав, що відсутність у бойовиків ПВК Вагнера рускої офіційної військової підтримки під час атаки на військових США вказує на тертя і чвари між Міністерством оборони РФ та найманцями Вагнера.
Натомість Алексей Хлєбніков, співпрацівник Рускої ради з міжнародних справ при Путіні, був більш правдомовним, коли заявив, що бойовики Вагнера – це «руский двосічний меч». Ця ПВК «приносить очевидну тактичну користь, але також створює для Кремля і певний ризик». Хлєбніков вважає малоймовірним, що Москва зупинить своїх бойовиків. Швидше за все, у контексті ганебного розгрому, Кремль посилить контроль над ПВК Вагнера, щоби «попередити програшність військових операцій, які послаблять позицію РФ на міжнародному рівні», – пише «The Washington Post».
Ярослав Левків
