Слухай онлайн
Політика  |  Економіка

Огляд ЗМІ: Кремль створює в Європі терористичні загони

Огляд ЗМІ: Кремль створює в Європі терористичні загони.

Боротьба Кишинева з московською пропагандою

Парламент Молдови прийняв закон про заборону трансляції на території країни московських новин та інформаційно-аналітичних програм «із військовим і політичним змістом». Формально офіційно заборона стосується не РФ, а «країн, які не підписали Європейську конвенцію про транскордонне телебачення». На Москві цю конвенцію підписали, однак Державна Дума її не ратифікувала.

Навколо вище зазначеного молдовського закону тривалий час точилась боротьба між проєвропейським парламентом Молдови та промосковським президентом Ігорем Додоном. Парламент двічі голосував за закон, а Додон двічі накладав на нього вето. Тоді парламент звернувся до Конституційного суду, який дозволив спікеру парламенту Андріану Канду підписати закон про заборону московської пропаганди. За останній час це вже третій випадок, коли парламент приймає рішення в обхід президента Додона.

МЗС РФ вже обурилось і заявило, що молдавське законодавство є «антимосковським нападом правлячої парламентської більшості». Рускі вважають, що молдовські парламентарі порушили основне право молдаван на свободу доступу до рускої інформації, і що Москва залишає за собою право покарати Молдову. Погрози з боку Москви відбуваються після того, як опитування в грудні 2017 року показало, що серед громадян Молдови підтримка членства в ЄС є на рекордно високому рівні. Раніше євроінтеграція Кишинева спонукала Москву заборонити імпорт молдавських вин і сільськогосподарських продуктів, – повідомив інформаційний телеканал «Euronews».

Кремль створює в Європі терористичні загони

Якщо ЄС не скерує країнам, що знаходяться на заході Балканського півострова, чітке запевнення, що у них є перспективи вступу до Євросоюзу, то в регіоні може виникнути сценарій на зразок сирійського. Бойко Борисов, прем'єр-міністр Болгарії, яка у першому півріччі 2018 року головує в Раді Європейського союзу, заявив: «Якщо ми залишимо їх наодинці, то будемо збирати гіркі плоди». Також Борисов порекомендував розрядити напружені відносини з Туреччиною, з якою у Болгарії є ділянка спільного кордону, і звернути пильну увагу на дестабілізаційну діяльність Москви у Європі.

Сербські найманці збройного формування «Сербська честь», яких тренували московські терористи на території Сербії у «Гуманітарному центрі», тепер організовують воєнізований підрозділ серед сербських сепаратистів у Боснії та Герцеговині. Сербських бойовиків будуть використовувати проти опонентів Мілорада Додіка, лідера боснійських сербів, який 9 січня провів демонстративний парад сербських сепаратистів у Баня-Луці – адміністративному центрі Республіки Сербської, автономного утворення, яке належить до складу Боснії. Одним із лідерів організації «Сербська честь» є Боян Стойкович – колишній сербський десантник, який пройшов спецпідготовку на Москві, де генерал Калякін нагородив його медаллю.

Боснійський міністр Драган Мектич зазначив, що спецслужби і сили безпеки країни обізнані про присутність і активність організації «Сербська честь». Проте він не став розкривати детальну інформацію, оскільки його співробітники готують повний звіт для боснійської прокуратури, – пише британське видання «The Guardian».

Останній рік президентства Барака Обами: скандали, хаос, лайки, фіаско...

Американська телевізійна мережа НВО показала своїм глядачам фрагменти документального фільму «The Final Year» («Заключний рік») режисера Грега Баркера, в якому розповідається про останні 365 днів перебування адміністрації Барака Обами у Білому Домі. Фільм, прем’єра якого повинна відбутись 19 січня 2018 року, відразу став скандальним. Він руйнує ілюзорну картину, яку намагаються змалювати американські ліберальні ЗМІ – мовляв, у Білому Домі було все гаразд, там приймали мудрі й виважені рішення, які сприяли славі та величі Америки, аж поки до влади не прийшов Дональд Трамп.

«Хаос, тривалі сварки всіх із усіма, скандали і перепалки з непристойною лайкою» – так описують будні Білого Дому за часів Барака Обами очевидці, які дали інтерв'ю творчому колективу фільму. По жодному питанню найближче оточення Обами не могло дійти згоди. Колишній представник США в ООН Саманта Пауер згадує, як приймали рішення стосовно ситуації в Сирії. Частина радників Обами вважала, що Америка повинна втрутитися у конфлікт більш активно, задіяти свою військову міць і домогтись повалення режиму Башара Асада. Інші були впевнені, що діяти слід обережно – оглядаючись на Москву і спираючись на коаліцію Саудівської Аравії із сирійською опозицією. Суперечки відбувались по кожній дрібниці.

Бен Родс, заступник радника Обами з національної безпеки, найбільше шкодує про крах у московському питанні. «Головна помилка, яку ми допустили у цьому напрямі, – каже він. – полягала у тому, що ми не зрозуміли, хто такий Путін. Ми вважали, що він переслідує національні інтереси РФ, а він переслідує власні інтереси. Ми витратили занадто багато часу, щоби відокремити Путіна від Росії».

У Білому Домі щиро вірили, що в ім'я порятунку, підтримки і зміцнення економіки РФ Путін прийде на поклін до Обами і погодиться на американські умови. А Путін нейтралізував опозицію на РФ, втрутився у Сирію, захопив Крим, організував «гібридну війну» на Донбасі, підтримав ядерні амбіції Ірану та Північної Кореї в той час, поки «баракообамівські мрійники» сиділи й очікували. Аж у вересні 2016 року, коли рускі військові літаки розбомбили гуманітарний конвой ООН, Бен Родс збагнув, що очікування було даремним. Путін не прийде, кланятись і просити не стане, адже у нього ще є достатньо ресурсів для поширення світового тероризму.

І тут Бена Родса охопив приступ гніву. Він рвав і метав, вигукував непристойності на адресу Путіна, вимагав розслідування і суду, погрожував своїм співробітникам негайним звільненням. Хоча, якщо судити по справедливості, то звільняти потрібно винуватців руского фіаско – самого Бена Родса разом із його «великим босом» Бараком Обамою, – зазначив Девід Кон, оглядач міжнародного телеканалу «ILand».

Фінський експеримент із виплатою універсального базового доходу

У січні 2017 року Фінляндія почала щомісяця виплачувати 560 євро двом тисячам безробітних, які не були зобов'язані ані шукати роботи, ані погоджуватись на роботу впродовж двох років, поки триває експеримент. Однак тим особам, які таки влаштувались на роботу, 560 євро будуть виплачувати й надалі. Із урахуванням того, що такі люди, як Марк Цукерберг, Стівен Хокінг, Елон Маск чи Берні Сандерс пропагують суспільну модель універсального базового доходу (УБД), преса зі всього світу почали активно звертатись до фінських чиновників і учасників експерименту з пропозиціями про інтерв'ю. Однак на тлі безпрецедентної уваги світових ЗМІ фінські експерти, які розробили зазначену програму, остерігаються, що її неправильно інтерпретують.

Ідея УБД циркулювала у Фінляндії з 1980 років як спосіб боротись із економічними і соціальними наслідками падіння зайнятості на виробництві, давши можливість офіційно безробітним громадянам зробити свій внесок в життя суспільства, наприклад, зайнявшись волонтерством. УБД стає все привабливішим на тлі застережень, що автоматизація праці може загрожувати на Заході знищенням третини робочих місць у наступні 20 років. Водночас мета фінського експерименту полягає ще й в тому, щоби з’ясувати вплив УБД на рівень тривожності населення й частоту звернення до лікарів, а також випробувати його можливість скоротити витрати на оплату бюрократії. Паралельно із Фінляндією інші схеми базового доходу проходять випробування у багатьох інших країнах й містах – від Онтаріо і до Глазго та Барселони, – повідомила «The Guardian».

Для довідки. Кожному мешканцеві Аляски влада США щорічно виплачує $2072 за видобуту нафту. Цей природний ресурс  вважається надбанням і власністю громадян США, а не нафтовидобувних компаній.

Ярослав Левків

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...