Британія узялась за відновлення своєї репутації «Цариці морів». Туреччина збудує новий канал, зручний для флоту НАТО. Капітолій вимагає у Трампа пояснень стосовно представників рускої розвідки. Новітня диктатура знайшла спосіб нищення демократії. Україну досліджують у Єльському університеті.
- Британський військово-морський підрозділ НАТО активно контролює акваторію Чорного моря.
- Анкара взялась за реалізацію глобального проекту – будівництва каналу, який з’єднає Чорне і Мармурове моря.
- Конгрес США вимагає від Білого Дому пояснень про офіційне проникнення на територію Америки головних руских шпигунів.
- Демократію у ХХІ столітті нищать закамуфльованими тоталітарними засобами.
- Західні професори вивчають розвиток суспільства постмайданної України.
На Кремлі переполох: «Цариця морів» дефілює у Чорному морі
Ракетний есмінець «Duncan» Королівського військово-морського флоту Її Величності, у супроводі турецького фрегата «Gaziantep», увійшов до акваторії Чорного моря. Есмінець і фрегат прямують у північному напрямку вздовж західного узбережжя Чорного моря. Днями раніше у Чорне море увійшов розвідувальний корабель британського Королівського ВМФ «Enterprise», який офіційно вважається багатоцільовим гідрографічним розвідувальним кораблем, – повідомило Об’єднане військово-морське командування НАТО.
Водночас преса Румунії, яка також є членом Альянсу, розповіла, що кораблі Великобританії і Туреччини приєднались до місії спостереження, яка триватиме у національних і міжнародних водах Чорного моря від 30 січня до 17 лютого. Всі три військові кораблі належать до складу групи SNMG-2, підпорядкованої центральному командуванню морських сил НАТО. У британському Міністерстві оборони зазначили – це чіткий сигнал Москві, що Лондон готовий підтримувати незалежність і територіальну цілісність України, – інформує «Daily Mail».
На РФ навчання Альянсу назвали «провокаційними», а рускі військові експерти стверджують, що «відбувається нарощування напруженості в цьому регіоні, головна мета якої – мілітарний тиск на Москву», – повідомили «Аргументы и факты».
Туреччина почала будувати Стамбульський канал
Ахмет Арслан, міністр транспорту Туреччини, повідомив, що незабаром буде проведено тендер у рамках будівництва Стамбульського каналу, після чого почнуться днопоглиблювальні роботи. Новий водний шлях довжиною у 45 кілометрів, ширина якого становитиме від 250 до 1000 метрів при глибині 25 метрів, буде прокладений на захід від протоки Босфор, через озеро Кючюкчекмедже, водосховище Сазлідере і водойму Дурусу.
Новий маршрут дозволить розвантажити протоку Босфор і забезпечить можливість проходу багатотоннажних суден. Сьогодні найбільшими судами, що проходять через Босфор, є пароплави класу «Suezmax». Якщо проект будівництва Стамбульського каналу буде реалізований, по новому водному шляху зможуть ходити танкери класу VLCC, які значно перевищують «Suezmax» за вантажомісткістю.
Стамбульський канал буде головним логістичним вузлом, який, окрім Босфору, з’єднає Чорне та Мармурове моря. Його планують використовувати не тільки торговельні пароплави, а й військовий флот НАТО для швидкого проходження у порт румунської Констанци та майбутньої військово-морської бази Альянсу в Україні. Прокладання Стамбульського каналу планують завершити до кінця 2022 року, – повідомило британське видання «Science X».
У Сенаті вимагають від Трампа пояснень
Чак Шумер, очільник демократичної фракції Сенату США, оприлюднив заклик до адміністрації Білого Дому і безпосередньо до президента США, пояснити, з якою метою керівник зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін, який перебуває під американськими санкціями, а також керівники ще двох розвідувальних служб – Бортніков і Коробов, приїжджали у США і про що йшла мова під час переговорів із Деном Коутсом, директором Національної розвідки США.
Сенатор вважає, що візит представників руских розвідувальних відомств пов'язаний із рішенням адміністрації президента США не запроваджувати наступні санкції проти РФ. А це може означати, що Путін таки має на Трампа серйозне компрометуюче досьє і був змушений викласти на стіл останній кремлівський козир, – пише видання «The Hill».
Руский посол у США Антонов оприлюднив недолугу версію, що рускі шпигуни і представники американських спецслужб обговорили можливості спільного курування безпеки для фанів Австрії і Швейцарії під час чемпіонату світу з футболу на РФ. Чому, згідно з логікою, шпигуни Кремля не обговорювали це питання зі силовими структурами Австрії і Швейцарії, посол Антонов не пояснив.
М’яке нищення демократії
Світова демократія 12 рік поспіль переживає занепад. Згідно з новою доповіддю правозахисної організації «Freedom House», сьогодні тих країн, які демонструють відхід від дотримання політичних прав і громадянських свобод, вдвічі більше, аніж тих, де ситуація в цій сфері покращується. Ослаблення демократії відбувається у наддержавах (США, Китай, РФ), у «нових демократіях» (Угорщина, Польща) та в регіональних державах (Туреччина, Венесуела, Єгипет, Кенія).
Сучасні диктатори, безумовно, менш схильні до насильства, відкритих репресій і масових злочинів, а також розумніші, хитріші та акуратніші від своїх тоталітарних попередників. Вони віддають перевагу «м’якому примусу», проте у разі загрози із легкістю мобілізують таємну поліцію і армію.
Існуючі авторитарні режими використовують більш витончені методи і краще інтегровані в глобальні економічні та дипломатичні системи. Вони створюють ілюзію плюралізму, однак при цьому послідовно нейтралізують інститути, без яких плюралізм неможливий, а саме – незалежний суд, незалежні ЗМІ, громадянське суспільство.
Після краху комунізму політв'язні стали рідкісним явищем, їх можна було знайти лише у Китаю, на Кубі, на РФ, у Венесуелі та у ряді країн Близького Сходу і Центральної Азії. Сьогодні тільки в Туреччині і Єгипті нараховують тисячі в'язнів совісті, у Венесуелі їх понад 400, а на РФ та в колишніх республіках Радянського Союзу політв'язнів більше, аніж у брежнєвську епоху.
Сучасні диктатори посилюють тиск на ЗМІ. Опозиційні і нейтральні видання закривають або змушують продавати активи людям, близьким до керівництва країни. На РФ, Венесуелі, Єгипті та Угорщині плюралізм у ЗМІ майже повністю відсутній, а свобода висловлювання в інтернеті теж поступово зводиться нанівець, – пише Арч Паддінгтон для видання «The American Interest».
Метафізика української революції
Видання «The American Interest» опублікувало рецензію Петра Померанцева, старшого наукового співробітника Лондонської школи економіки, на книгу «Українська ніч» («The Ukrainian Night») професора Єльського університету Марсі Шора. Книга розповідає про те, як революція на Майдані змінила життя тих, хто брав у ній участь. Марсі Шор дослідив різні етапи революційної трансформації українського суспільства і намагається повернути терміну «революція» втрачене означення «метафізичний сенс». А паралельно Марсі Шор висвітив проблеми, з якими сьогодні зіштовхнулись і країни Заходу.
Події в Україні наочно продемонстрували серйозність кризових явищ, що намітились у США і Європі (таких як поляризація суспільства, поширення дезінформації тощо). Автор «Української ночі» підняв ряд важливих питань. Яке це – бути нацією у добу глобалізації? Чи може багатонаціональна держава бути по-справжньому єдиною? Яким чином можна провадити дискусію про прогрес в епоху ультрарелятівізму, коли у кожного своя версія правди?
Ярослав Левків
