Кабмін не може впоратись із посадовими обов’язками. Володимир Гройсман зібрався у президенти. За останній рік відчутно зріс економічний визиск українців. Уряд провадить країну до стану дефолту. Українські пенсіонери відчули «ангольську турботу» Кабміну.
- Команда «реформатора» Володимира Гройсмана допровадила господарку країни до рейтингу «Здебільшого не вільної економіки».
- Володимир Гройсман вирішив, що «показати усім, як треба управляти країною» йому буде зручніше на посаді президента.
- Кабінет міністрів України запровадив більший ПДВ, аніж у багатих Європі й Америці.
- Іноземні аналітики переконані, що уряд Гройсмана системно провадить Україну в економічний колапс.
- Кабінет міністрів України забезпечує міру добробуту непрацездатним українцям на рівні Анголи. Добре, що не РФ.
Економічний диктат в Україні
Економічна свобода – це основне право кожного громадянина контролювати власну працю і майно, тобто люди можуть працювати, виробляти, споживати та інвестувати будь-яким способом. В економічно вільних суспільствах дозволено праці, капіталу і товару вільно переміщатись, а уряди утримуються від примусу або обмеження свободи на вищому рівні, необхідному для захисту та підтримки самої свободи, – переконані експерти американського стратегічного дослідницького інституту «The Heritage Foundation».
Для критерію економічної свободи американські дослідники розробили стобальну шкалу, яку поділила на шість підрозділів:
▪ вільна економіка (бали: 80-100);
▪ здебільшого вільна економіка (бали: 70-79,9);
▪ помірно вільна економіка (бали: 60-69,9);
▪ здебільшого не вільна економіка (бали: 50-59,9);
▪ репресована економіка (бали: 40-49,9);
▪ невизначена економіка (бали: 0-00).
Після Майдану, при нинішньому уряді Володимира Гройсмана, Україна перебуває у зоні «Здебільшого не вільної економіки» на 150 місці у світі. Навіть Нігерія, посівши у рейтингу 105 місце, надала своїм підприємцям більше економічної свободи, аніж так званий «український» уряд. Кабінет міністрів України можна порівняти із урядом Узбекистану за показниками цивілізованої економічної свободи (152 місце), однак Шавкат Мірзійоєв, на відміну від Володимира Гройсмана, не декларує бажання долучитись до ЄС.
Прем’єр-міністр Гройсман заквапився у президенти
Популістський виступ прем'єра Володимира Гройсмана у Верховній Раді – ще одне підтвердження системного залучення керівника уряду до виборчої кампанії на посаду президента України. Це або фальстарт, або, навпаки, передвиборний поул-позишн, – розмірковує політолог Кость Бондаренко.
Останнім часом президентські амбіції Гройсмана все більше випирають назовні. Активність і робота всього уряду поступово позиціонується як особисті досягнення персонально Володимира Борисовича: все частіше він з'являється на телеканалах, увійшов у смак із темою доріг і навіть почав створювати конкуренцію Петрові Порошенку в непростій справі перерізання стрічок на новозбудованих об'єктах у регіонах. А озвучений план із 35 «реформаторськими» законопроектами – це, цілком можливо, і є передвиборча програма на 2019 рік кандидата у президенти Володимира Гройсмана та його політичної сили.
Однак є й інша сторона медалі: реальні реформи вже замінює популізм, а іноді й небезпечні волюнтаристські рішення. Із останнього – щедрі дотації селянам (до 30% електорату), розширення програми доступних ліків (пенсіонери, які справно ходять на вибори), більше 10 млрд гривень лікарям, педагогам, соціальним працівникам (це бюджетники, яких через адмінресурс можна переконати підтримати потрібного кандидата).
Ймовірний непрямий підкуп майбутнього електорату відбувається при слабких економічних показниках країни. Доказ тому – провал із монетизацією субсидій. Мало того, що у Мінфіну виник дефіцит коштів для виплати субсидій вже у перші місяці 2018 року, в міністерства також нема і механізму, як саме ці виплати здійснювати. У підсумку команда Гройсмана взяла в заручники як населення, так і весь комплекс ЖКГ. І це у розпал зими... Вже є випадки відключення будинків у регіонах від електроенергії через те, що від уряду не надійшли кошти для погашення субсидій пільговикам. Тобто однією рукою прем'єр роздає обіцянки, а в іншій руці тримає «дірку від бублика». Прем’єр не виконує навіть уже взяті на себе зобов'язання, перед МВФ зокрема.
Фраза про те, що він «покаже всім, як управляти країною» запам'яталась, але це ще не означає, що потрібно ламати інституційні принципи через коліно – створювати тиск сьогодні на Нацкомісію з регулювання електроенергетики і комунальних тарифів, а завтра – на Нацкомзв'язку або Нацкомфінпослуг.
Чим ближче вибори, тим більш самостійними і не командними стають політики. А це означає, що уряд Володимира Гройсмана перестане ініціювати будь-які реформаторські ідеї, особливо з огляду на строкатий партійний склад і подвійне дно особистих інтересів кожного із членів Кабміну. В свою чергу це означає, що не буде кому працювати з парламентом, а значить, у підвішеному стані опиниться реформа дерегуляції, реформа енергоринку, податкова реформа і багато інших реформ, які так і залишаться наполовину прийнятими. Схоже на те, що Кабінет міністрів Володимира Гройсмана усвідомлено закрив для України вікно реформаційних можливостей на найближчі півтора року, – пише політолог Кость Бондаренко на ресурсі «Фраза.юа».
Гройсман визискує населення України
Богдан Данилишин, який не має амбіцій щодо посади президента України, реально клопочеться про громадян, які переплачують за найнеобхідніше – за харчі. Відтак у Нацбанку запропонували чимшвидше переглянути політику ціноутворення на продукти харчування.
Отже, у січні 2018 року через інфляцію зросли ціни на всі групи товарів. Найбільше подорожчали овочі і фрукти (на 11% і 8% відповідно). Тому Богдан Данилишин, очільник Ради НБУ, запропонував переглянути політику ціноутворення. Для цього пропонується запровадити знижену ставку ПДВ на харчову продукцію, як це зробили фахові політики у країнах ЄС. Крім того (тут імовірно Данилишин ще застосовує недолугий совєтський торговий досвід – прим. ред.), максимальна торгова націнка на продукти харчування не повинна перевищувати 15% від ціни виробника. Націнка на звичайні товари – не більше 30%. На імпортні товари – не більше 30% від ціни, яку імпортер вказує на митниці.
В Україні станом на сьогодні ПДВ на продукти харчування такий же, як і на інші товари – 20%. Зазначимо, що в країнах ЄС при значно більшій середній зарплаті податок на продукти набагато менший (у Польщі та Великобританії – 5%, у Німеччині – 7%). Як розповів голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, зниження ставки ПДВ на продукти сприятиме зростанню купівельної спроможності населення. Тобто зекономлені гроші українці зможуть витрачати для кращого харчування.
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман і міністр фінансів Олександр Данилюк відхилили пропозицію знизити ставку ПДВ на продукти харчування. Своє рішення вони пояснили недолугим аргументом, що через зниження податкової ставки на продукти, скоротяться і доходи держбюджету, – повідомив ресурс «ЕtСetera media».
При «поганому» президенті США, як вважають американські демократи, середня процентна ставка для ПДВ по всій країні становить від 2% до15% – у кожному штаті своя. Крім податку із продажу, який встановив штат, іще може стягуватись і податок із продажу, який встановив населений пункт. Наприклад, у штаті Нью-Йорк ПДВ становить 4% без урахування міського податку. Однак, якщо врахувати ще і міський податок із продажу, тоді в окремих населених пунктах ПДВ становитиме 9-11%.
Наприклад, американка купує тостер у мережі магазинів «Best Buy» за $100, а магазин знаходиться в штаті Коннектикут, в якому ПДВ становить $6,35. Отже, в загальній сумі вартість тостера становить $106,35, із якої податок – 6,35%. Якщо той же тостер придбати в одному із магазинів «Best Buy», але в іншому штаті, наприклад, в Арізоні, тоді остаточна ціна тостера становитиме $111, із яких податок – 11%, тому що Арізона – це сільськогосподарський штат. А в штаті Нью-Джерсі, це поруч Нью-Йорка, на правому березі ріки Гудзон, взагалі вирішили, що брати податок із реалізації продуктів харчування і дитячого одягу – це нижче людської гідності. На всі решта товарів нью-джерський податок встановлений у маржі 3-5%.
Диво дивне, при ПДВ у 3-5% мешканці Нью-Джерсі живуть заможно, як американці. А при 20% ПДВ уряду Гройсмана українці стали в Європі найбільшою бідосею.
При нинішньому Кабміні Україна потрапить у колапс
Без проведення системних реформ українському керівництву не вдасться залучити іноземне фінансування, що може змусити Україну оголосити дефолт за зовнішніми зобов'язаннями, – переконаний Ерік Найман, керуючий партнер інвестиційної компанії «Capital Times». Експерт вважає, що українська влада не зацікавлена у проведенні важливих структурних реформ, у створенні антикорупційного суду зокрема. Керівництво країни буде всіляко протидіяти реформам, відтягуючи непопулярні рішення аж до президентських виборів, які відбудуться у березні 2019 року.
Ерік Найман зазначив: «Тепер зайнята (в уряді – прим ред.) активна позиція – пропетляти до президентських виборів, не запроваджувати системні реформи до березня 2019 року. А ось тоді – так, тоді ми підемо на реформи, а до березня – ні. Без системних реформ Україна буде змушена оголосити дефолт, а в першу чергу – перед МВФ і американським урядом, якому вже потрібно буде повертати позики».
Експерт Найман наголосив, що в другому півріччі 2018 року потреба у зовнішньому фінансуванні України стане очевидною. Отож Кабмін зробить спробу здійснити косметичні реформи, однак іноземні донори навряд чи погодяться послабити вимоги стосовно проведення системної модернізації економіки України, – повідомило видання «Апостроф».
Українським пенсіонерам жити не солодко
За час правління уряду Володимира Гройсмана українські пенсіонери опинились на 72 місці у світі за якістю життя серед 80 країн, в яких проводили дослідження у 2017 році. Обабіч із українцями зручно розмістились далекі сусіди – пенсіонери Анголи та Алжиру. Натомість ближні сусіди значно випередили в «Індексі щастя» непрацездатних українців. Польща посіла 32 місце, Чехія – 37 місце, Угорщина – 39 місце, Болгарія – 40 місце, Туреччина – 46 місце, Румунія – 50 місце, (Молдову не досліджували), а Білорусь – 66 місце.
Результати дослідження представлені на підставі опитування 21 тисячі респондентів, яких попросили оцінити 80 країн за 65 показниками. Показники були згруповані у дев'ять категорій за якістю життя, податковим середовищем, правом власності, дружелюбності суспільства, культурі, гуманності влади, доступності ведення бізнесу, системі охорони здоров'я і клімату. Для визначення найкращих країн для комфортного виходу на пенсію інтерв’юери опитували осіб, які мали більше 45 років і вважають себе представниками «вищого класу», – повідомило вашингтонське видання «U.S.News&World Report».
Єдине, що гріє серце і душу – наші закляті рускі сусіди-пенсіонери врешті дожились до 79 місця. У цьому чимала заслуга ЄС і США загалом, а Дональда Трампа зокрема.
Ярослав Левків
