Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Економіка  |  Політика

Огляд ЗМІ: українські реалії – соціальний занепад у країні безправ’я

Тренд соціального занепаду в Україні набув стабільності. В Україні функціонує надщерблене правосуддя. Україна стає синонімом Гондурасу. Німеччина втратила позицію економічного «хребта» ЄС. Повітряний транспорт став найбезпечнішим.

  • Міжнародна статистика вказує на невідрадний факт, що уряд Гройсмана немає чим похвалитись.
  • За рейтингом правового розвитку Україна посідає 77 місце.
  • Міжнародні експерти дослідили, що за рівнем демократії Україна перебуває нижче Гондурасу.
  • Спільний бюджет ЄС узагальнено вимірюють випитим капучино.
  • У минулому році авіаподорожі стали найбільш безпечними.

Втрачені можливості України

У рейтингу британського аналітичного центру «The Legatum Institute», який досліджує рівень процвітання країн, у 2017 році Україна втратила 5 позицій, перемістившись із 107 на 112 місце. Перед Україною у рейтингу розмістився Бангладеш, а після неї – Буркіна Фасо, куди із вірчою грамотою від президента України повинна була поїхати у статусі дипломатки відома політична діячка. Із усіх дев’яти критеріїв показників для визначення індексу процвітання Україна отримала найнижчу оцінку за критерієм «Охорона здоров’я». Найбільші позитивні зміни вдалось досягти за параметром «Соціальний капітал».

У 2017 році першу п’ятірку в рейтингу процвітання країн склали Норвегія, Нова Зеландія, Фінляндія, Швейцарія і Швеція. Англомовні країни посіли нижчі місця: Канада – 8, Австралія – 9, Британія – 10, США – 18.

Для складення відповідного рейтингу і порівняння країн експерти «The Legatum Institute» напрацювали «Формулу процвітання» або «Індекс розвитку країн» («The Legatum Prosperity Index»). Зазначений індекс є комбінованим і має за мету дослідити досягнення країн за рядом параметрів. Країни оцінюють на основі результатів опитувань громадян цих країн у дев’яти категоріях: розвиток економіки, розвиток бізнесу, розвиток соціальної сфери, державне управління, розвиток науки, державна безпека і право, персональна свобода громадян, охорони здоров’я та охорони навколишнього середовища, – сказано на сайті «The Legatum Institute».

Країна безправ’я

У світовому рейтингу «Індекс верховенства права» за період 2017-2018 років Україна посіла 77 місце. Рейтинг складає організація «World Justice Project» один раз у два роки серед 113 країн світу. Серед лідерів у першій десятці традиційно домінують Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Австрія, Канада і Австралія. На останніх сходинках рейтингу розмістились: Гондурас, Уганда, Пакистан, Болівія, Ефіопія, Зімбабве, Камерун, Єгипет, Афганістан, Камбоджа і Венесуела. У ранжуванні країн застосовують чотири універсальні принципи верховенства права:

  • державні гілки влади підзвітні громадянам;
  • законодавство доступно сформульоване;
  • діяльність влади відкрита для суспільства;
  • вирішення спорів доступне і неупереджене.

«Індекс верховенства права» за період 2017-2018 років – це вже сьоме за рахунком дослідження, у рамках якого експерти роблять замір верховенства права при співпраці з експертами країн дослідження. А посилення верховенства права є головною метою громадян, урядів, фінансових донорів, підприємств та організацій міжнародного суспільства, – переконані експерти «World Justice Project».

Між Гондурасом і Замбією

У минулому році Україна посіла 83 місце серед 165 країн світу щодо рівня розвитку демократії. Всі країни експерти поділили на чотири категорії:

  • розвинуті демократії;
  • недосконалі демократії;
  • перехідні режими;
  • авторитарні режими.

Під час ранжування країн експерти використовували ряд показників і категорій, а зокрема: «вибори і плюралізм», «громадянські свободи», «діяльність уряду», «політичну заангажованість громадян» і «політичну культуру». Україна, розмістившись між Замбією і Гондурасом, потрапила до групи країн із «перехідним режимом». До першої п’ятірки країн із належно розвиненою демократією увійшли Норвегія, Ісландія, Швеція, Нова Зеландія і Данія. Відповідно, аутсайдерами стали Республіка Конго, Центральноафриканська Республіка, Чад, Сирія і Північна Корея, – повідомили експерти дослідницької організації «Economist Intelligence Unit».

«Індекс капучино»

На початку 2018 року чиновники у Брюсселі заявили, що членство в ЄС має чималу цінність, адже громадяни платять за нього менше, аніж за чашку капучино у день. Головним пропагандистом цієї тези став Жан-Клод Юнкер, який активно домагається, щоб у контексті Brexit країни ЄС збільшили відрахування у спільний бюджет. Хоча різниця в сумах, які європейці платять до спільної каси ЄС, таки вражає, проте насправді членство в ЄС не надто обтяжує європейців. «Індекс капучино» склали на підставі офіційної європейської статистики, проте у ньому не враховано дотацій для окремих країн.

Укладачі кавового індексу розвіяли міф, що провідною країною ЄС є Німеччина. Найбільше в Євросоюзі за членство сплачують мешканці Люксембургу – €1,57 від людини у день, а німці – лише €0,84 у день від особи. Окрім Люксембургу, значні суми також сплачують Бельгія, Ірландія, Данія і Фінляндія. У випадку Люксембургу і Бельгії, то вони платять у сім разів більше, аніж Болгарія і Румунія. Характерно, що всі 13 країн, які найбільше сплачують фінансів у європейський бюджет, приєднались до ЄС до або в 1995 році, – зазначило видання «Politico».

Статистика авіакатастроф

Минулий рік став найбільш безпечним в історії повітряних перевезень. Хоча число пасажирів збільшилось у кілька разів, число загиблих у результаті авіакатастроф знизилось до найнижчої позначки. Статистична ймовірність загинути в результаті авіакатастрофи в 1970-і роки становила 1:264000, а в 2017 році – 1:127500000, тобто ризик стати жертвою авіакатастрофи знизився у 482 рази.

У 2017 році в світі відбулось дев'ять авіакатастроф із людськими жертвами, у результаті яких загинули 67 осіб, що є найнижчим показником в історії повітряних перевезень. Із них 32 людини загинули на борту повітряних суден, ще 35 – на землі. Однак у цій статистиці не враховані катастрофи літаків місткістю менше 14 пасажирів, а також військових літаків.

Крім того, ці цифри не можна вважати свідченням того, що авіаперевезення стали абсолютно безпечними. У 2017 році, як і раніше, траплялися небезпечні інциденти, і тільки щасливий збіг обставин дозволив уникнути катастроф. Крім цього, в 2017 році ставали все більш очевидними нові небезпеки, які загрожують авіації, першою серед яких стала кіберзлочинність, – повідомили аналітики «Aviation Safety Network».

Ярослав Левків

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ