Слухай онлайн
Політика

Олександр Мороз - 2,5 мільйони гривень, щоб нагадати про себе

Олександр Мороз уже вп'яте балотується в президенти. Із кожними виборами українці все більше зневірювались у головному соціалісті. Останній раз, у 2010 році, за нього проголосувало лише 100 тис. співвітчизників. Цього разу він збирається боротися за головну посаду після 12-річної відсутності у великій політиці. Ми розповідаємо, яка в Мороза історія, передвиборча програма та шанси на перемогу.

Олександр Мороз

Політична програма:

У вступі до своєї програми Мороз пропонує "послідовне оновлення державності", оскільки, на його думку, влада узурпована, а країна управляється з-за кордону. Отож, найперше, після виборів Президента, він через референдум обіцяє "ухвалити уточнену редакцію Конституції". Головними положенням будуть скасування держадміністрацій, позаблоковий статус України та створення трибуналу для посадовців за геноцид українського народу в 1991–2018 рр. Також Мороз обіцяє підписати Закон про імпічмент Президента.

У питанні Донбасу кандидат у президенти пропонує взяти за основу положення Мінських угод про особливий статус регіонів. Проте статус стане однаковим для всіх регіонів країни. Така система влади та позаблоковий статус створять "нову базу переговорів на Сході і Заході". Так, у баченні Мороза, буде встановлений мир без втрат людських та територіальних.

У планах кандидата в президенти провести ревізію ресурсів та резервів і розробити стратегічний план економіки на 15-20 років. Також Мороз обіцяє реалізувати Балтійсько-Чорноморський водний шлях, для якого, як він стверджує, вже є інвестори.

Мороз, крім того, гарантує нову систему державного страхування, навести порядок на митниці та зробити армію контрактною за прикладом Ізраїлю чи Швейцарії.

Кандидат у президенти впевнений, що через рік-півтора після його обрання країна стане стрімко розвиватися під впливом громадян, тому від посади глави держави можна буде відмовитись. Референдуми, парламент, уряд і суд забезпечуватимуть єдину владу при розподілі її функцій на законодавчу, виконавчу і судову.

Коментар політолога та журналіста Сергія Стуканова:

"Політик, який зійшов з політичної сцени понад 10 років тому, несподівано нагадав про своє існування, подавши документи до ЦВК. Всі пам‘ятають Мороза як лідера партії, який 2004-го підтримав Ющенка і дав йому змогу стати президентом, а тоді 2006-го увійшов до коаліції з регіоналами й по суті відкрив їм дорогу до реваншу в 2010-му. Що призабутий соціаліст нині не доробив у політиці? Юрій Луценко, наприклад, говорить, що Олександр Мороз є під впливом людей Ахметова. Гадаю, що на цих виборах йому відведена роль технічного кандидата для відволікання лівого електорату".

Народний депутат 6 скликань, дисидент Ярослав Кендзьор:

"Хотів би щось добре сказати про Мороза, але, на превеликий жаль, мені забракне аргументів. Я його знаю дуже, ще із 1990 року. Це людина, яка на початках абсолютно щиро вірила в соціалістичні, комуністичні ідеї. Мороз своєрідний чоловік, який, до речі, є поетом і пише непогані вірні, але він – це вже епоха, яка проминула, пройшла. Якби його соціалізм був якийсь модернізований, підлаштований під потреби сьогоднішнього дня, можна було б про щось говорити. У багатьох державах є елементи із соціалістичної ідеї, але вони підлаштовані під потреби суспільства. А чого він іде зараз на вибори? Мабуть, має зайві 2,5 млн гривень, ну і не хочеться чоловікові зовсім канути в забуття. Це шанс про себе нагадати і вийти на телебачення чи радіо".

Що відомо про особу Олександра Мороза:

Олександр Мороз є уособленням Соціалістичної партії та одним із найстарших і найдосвідченіших політиків України. Він стабільно потрапляв у парламент аж до 2007 року, ставши депутатом п'яти скликань Верховної Ради поспіль. Ці президентські вибори стануть п'ятими для Олександра Мороза, тричі він був третім, а в 2010 році – одинадцятим. З того часу практично не брав активної участь у політиці.  

У 1990 році Мороз був керівником т.зв. "Групи 239". До неї входила комуністична більшість депутатів Верховної Ради І скликання, яка мала протистояти "Народній Раді" - опозиції, що очолювали Левко Лук'яненко, Павличко та Юхновський. Після заборони Компартії Мороз разом із її колишніми членами створив Соціалістичну партію України. Політсила відкрито протистояла спочатку Леоніду Кравчуку, а потім Леоніду Кучмі.

У 2000 році Мороз оприлюднив таємні записи переговорів Кучми та майора Мельниченка, які спричинили "касетний скандал". На них було чути, як Кучма з оточенням обговорюють Ґонґадзе. Це дало підстави вважати, що президент причетний до зникнення та вбивства журналіста. "Касетний скандал" став причиною масштабної всеукраїнської акції "Україна без Кучми", в якій взяли участь багато партій та громадських організацій. Тоді протестувальники вимагали відставки Кучми та розслідування справи Ґонґадзе. Нещодавно, тодішній близький соратник Мороза, а нині – Генпрокурор Юрій Луценко розповів, що «касетний скандал» був спецоперацією російської ФСБ проти президента Кучми.

Луценко та Мороз демонструються записи журналістам 28 листопада 2000 року. Скріншот.

Акція "Україна без Кучми"

У 2006 році Мороз порушив попередню угоду про коаліцію із "БЮТ" та "Нашою Україною". Це стало причиною різкого падіння його авторитету та рейтингу. Від нього відвернулись деякі однопартійці (в т.ч. вищезгаданий Юрій Луценко), а вже наступного року на позачергових виборах його партія не пройшла до парламенту. Після виборів до Верховної Ради 2006 року Соціалістична партія мала утворити коаліцію із "БЮТ" та "Нашою Україною". Разом ці сили мали обрати Тимошенко прем'єр-міністром, а Порошенка спікером Верховної Ради, проте Мороз висунув свою кандидатуру на місце Порошенка. "БЮТ" та "Наша Україна" відмовились його підтримати, зате свої голоси віддали "Партія Регіонів" та Комуністична партія, які наступного дня разом із СПУ утворили парламентську коаліцію. "Зрада" Мороза була однією із основних подій т.зв. "коаліціади" та причиною Політичної кризи 2007 року. У заголовках політичних новин того часу регулярно фігурували іменники "Мороз" та "зрадник", а в народі став популярним анекдот: "Зими не буде, бо Мороз зрадив".

Мороз, Янукович та Симоненко після утворення коаліції

Цього року Олександр Мороз після більш, ніж 10-річної перерви вп'яте спробує стати президентом. Його "делегувала" його ж "Соціалістична партія Олександра Мороза", яку він створив у 2016 році. Оригінальна ж Соцпартія, після того, як звідти пішов Мороз, довгий час переходила із рук в руки. Зараз її головою є офіційно Ілля Кива, хоча на сайті СПУ розміщено інформацію про підтримку кандидатури Мороза.

Попри свій досвід у політиці та відоме ім'я, Мороз є аутсайдером цих виборів. Його довга відсутність на політичному горизонті та не зовсім хороша репутація після Політичної кризи 2007 року можуть бути головними аргументами для його противників. На "лівому" фланзі він матиме двох суперників, які теж проголошують себе соціалістами – Капліна та вищезгаданого Киву. Обоє є чудовими популістами-клоунам,  які мають за собою небідних керівників. Ті забезпечують їх грошима та присутністю в медіа. Проте ні Каплін, ні Кива не претендують на перемогу на виборах. Їх завдання поскандалити та відпрацювати ресурси, які в них вклали. Звісно, Мороз зможе з ними позмагатися, але більше, ніж 1% голосів навряд чи отримає. Утім, за його словами, вибори президента – не головне. Мороз заявляв, що має відбутися об'єднання лівих сил у єдину політичну платформу з прицілом на парламентські вибори восени.

Декларація Олександра Мороза:

Джерелом доходу Олександра Мороза став бюджет України. За 2017 він задекларував майже 45 тис. гривень пенсії та 149 тис. соціальних виплат. Його супутниця Валентина отримала 20 400 гривень пенсії та ще 400 гривень соцвиплат. Також кандидат у президенти тримає 24 тис. доларів на банківському рахунку в "Правекс Банку".

Серед нерухомості Мороз задекларував одну квартиру в столиці, якою володіє спільно з дружиною. Площа житла 112,6 м кв.

Мороз також володіє 96,7% акцій компанії "редакція газети "Селянська правда від Івана Бокого" і є її власником.

Автомобілів чи цінного майна Мороз не задекларував.

Політична кар'єра:

У 1974 році став членом Комуністичної партії Радянського Союзу. У середині 80-х був секретарем Київської обласної ради профсоюзів, наприкінці 90-х завідував аграрним відділом Київського обкому КПУ.

У 1990 році обраний народний депутатом України. У парламенті керував "Групою 239". Через рік створив Соціалістичну партію України та очолив її.

У березні 1994 знову став нардепом, за місяць – очолив Верховну Раду. У тому ж році Мороз вперше балотувався у президенти. Він показав третій результат – за лідера СПУ проголосувало 13,3% голосів.

Через 4 роки втретє потрапив до Верховної Ради, де очолював фракцію "Лівий центр" та комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У 1999 році знову спробував стати Президентом. Цього разу за нього проголосувало 11,2% виборців. За рік Мороз оприлюднив скандальні "плівки Мельниченка", які спричинили "касетний скандал" та акцію "Україна без Кучми".

У 2002 році четвертий раз поспіль обрався до парламенту. У Раді працював в комітеті з питань правової політики. У той час Мороз також був одним із ініціаторів та учасників акції "Повстань, Україно!" проти президента Кучми.

За два роки втретє взяв участь у виборах глави держави і показав знову третій результат. За Мороза віддали свої голоси 5,8% українців. У другому турі він підтримав Віктора Ющенка, поставивши йому умову – перетворити Україну на парламентсько-президентську республіку.

Тимошенко, Ющенко та Мороз під час Помаранчевої Революції. Позаду брати Клички та Вакарчук.

У 2006 році обрався до парламенту та вдруге став Головою Верховної Ради. Тоді ж його Соціалістична партія сформувала разом із "Партією Регіонів" та КПУ парламентську коаліцію.

За рік на дострокових виборах до Верховної Ради партія Мороза не подолала 3-відсотковий бар'єр і він вперше за 17 років залишився за бортом великої політики.

Через 3 роки, у 2010, Мороз четвертий раз поспіль балотувався у президенти. Тоді він показав свій найгірший результат – за лідера СПУ проголосували майже 100 тис. українців або 0,38%.

У 2014 році Мороз вийшов із СПУ, через два роки створив власну "Соціалістичну партію" Олександра Мороза», яка висунула його на цьогорічні президентські вибори.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...