23 січня 1929 року в селі Благодатне на Донеччині народився Філарет (в миру Михайло Денисенко), Патріарх Київський і всієї Руси-України, почесний Патріарх Православної Церкви України.
Народився в шахтарській родині Антона Денисенка та його дружини Меланії. Дід Михайла помер під час Голодомору. Батько був мобілізований у часи Другої світової війни і загинув 24 вересня 1943 року під час битви за Дніпро біля села Коновалова. Смерть батька дуже вплинула на хлопця і остаточно утвердила його в рішенні стати священиком.
Вступив одразу на третій курс Одеської духовної семінарії. У 1948 році, після успішного закінчення семінарії, зарахований студентом Московської духовної академії. 1 січня 1950 року прийняв чернечий постриг з ім’ям Філарет.
Московську духовну академію закінчив із вченим ступенем кандидата богослів'я, лишився там викладати. Був інспектором спочатку Саратовської, а потім Київської духовних семінарій. 12 липня 1958 року призначений ректором Київської духовної семінарії.
Коли у 1960-му році під час чергової хвилі переслідування Церкви комуністичним режимом було ліквідовано Київську семінарію, архімандрит Філарет стає керуючим справами Київського екзархату і настоятелем Володимирського собору в Києві. Був настоятелем Олександро-Невського храму-подвір’я в Олександрії (Єгипет), вікарієм Ленінградської єпархії, єпископом Віденським і Австрійським, вікарієм Московської єпархії і ректором Московської духовної академії.
У 1968 році владика Філарет отримав сан митрополита Київського. У 1988 році очолив оргкомітет з відзначення 1000-ліття хрещення Русі. Добився часткового повернення Церкві Київської Свято-Печерської лаври.
У травні 1990 року, після смерті Патріарха Пімена, Священний Синод таємним голосуванням обирає Філарета місцеблюстителем патріаршого престолу. Однак, помісний Собор РПЦ 7-8 червня 1990 року не наважився поставити українця предстоятелем РПЦ, обравши Патріархом Алексія ІІ. Філарета ж обирають предстоятелем Української Православної Церкви (УПЦ) з титулом «Митрополит Київський і усієї України».
Після проголошення Незалежності України починає ставити питання про відокремлення Української Православної Церкви в окрему помісну церкву. 25 червня 1992 року за його ініціативи проходить Всеукраїнський Православний Собор, де оголошується про об’єднання УАПЦ з частиною УПЦ в нову структуру – УПЦ КП.
Предстоятелем УПЦ КП обирають Патріарха Мстислава (Скрипника), а після його смерті в 1993 році наступним – Володимира (Романюк). Митрополит Філарет при обох був заступником і, фактично, керівником справ. Тому після смерті Патріарха Володимира у 1995 році владика Філарет був єдиною кандидатурою на його наступника. 22 жовтня 1995 року відбулася його інтронізація на Патріарха Київського і всієї Руси-України.
Патріарх Філарет став одним із ініціаторів відбудови Михайлівського Золотоверхого Собору в Києві та низки інших, поруйнованих більшовиками, храмів. Він же Патріарх Філарет підтримав візит Папи Римського Івана Павла ІІ в Україну, взяв участь у зустрічі Святішого Отця з членами Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, закликав українців та поляків до взаємного прощення за трагедію польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Підтримав Євромайдан.
Російська Православна Церква ще з 1992 року розпочала кампанію з дискредитації владики Філарета, називаючи його «розкольником», а УПЦ КП – «неканонічною». У лютому 1997 року Архиєрейський Собор РПЦ проголосив анафему Патріарху Філарету. Утім, Священний синод Константинопольської православної церкви, який відбувся в Стамбулі 11 жовтня 2018 року, зняв цю анафему і поновив владику Філарета в сані митрополита. Тоді ж Синод визнав неканонічним рішення про передачу Київської митрополії Російській Православній Церкві від 1686 року.
Патріарх Філарет доклав чимало зусиль для того, щоб Православна Церква України отримала томос на автокефалію і стала незалежною від РПЦ. Він же поступився своїми амбіціями, благословивши обрання предстоятелем ПЦУ митрополита Епіфанія.
«Мета моя – створити єдину в Україні православну церкву. Не себе звеличувати, а досягти мети, яку я поставив з самого початку. І заради цієї мети, тобто заради єдиної української православної церкви, я поступився цим», – сказав тоді Філарет.
15 грудня 2018 року Об’єднавчий Собор проголосив Філарета почесним патріархом. 8 січня 2019 року владика Філарет отримав звання Герой України «за видатну історичну роль у становленні незалежної Православної Церкви України, діяльність, спрямовану на відродження духовності Українського народу, піднесення авторитету православ'я, утвердження ідеалів милосердя і міжконфесійної злагоди».
