Голос Америки: Поглиблення співпраці України з НАТО – польська перспектива.
Під час свого візиту до штаб-квартири НАТО минулого тижня президент України Петро Порошенко підписав так звану дорожню карту Україна-НАТО з оборонного технічного співробітництва.
У липні 2016 року в Варшаві відбудеться саміт країн-членів альянсу. «Документ визначає основні заходи співробітництва в інтересах розвитку спроможностей України у сфері озброєння та військової техніки, досягнення взаємосумісності із силами НАТО у цій галузі, а також надання допомоги Україні щодо переходу на технічні стандарти альянсу», – йдеться в повідомленні РНБО. Також минулого тижня президент Польщі Анджей Дуда запросив на нього українського президента. Наскільки успішною була співпраця між НАТО та Україною і чого очікувати від саміту в Варшаві?
Запрошення України на саміт НАТО у Варшаві є радше символічним, а не практичним жестом – вважає Яцек Стависький – редактор міжнародних новин польського телеканалу TVN24. Він додає: запрошення не означає, що Україна знаходиться на шляху до вступу в альянс:
«Я не думаю, що альянс готовий навіть обговорювати можливість прийняття України в НАТО. Однак кожен крок зближення України з альянсом вітається кожним його членом. Україна потребує НАТО, незважаючи на те, що він не готовий прийняти Україну в найближчому майбутньому. Водночас Україна потрібна НАТО як символ. Він демонструє росіянам, що територіальна цілісність, суверенітет кожної держави-члена і будь-якої іншої держави в Європі важлива».
Яцек Стависький додає, що Захід вкотре надішле Росії потужний сигнал: її дії в Україні є неприйнятними:
«Сподіваюсь, що альянс дасть зрозуміти Москві, що немає ніякого зв’язку між можливою співпрацею в боротьбі з тероризмом чи з будь-якими іншими загрозами на Близькому Сході, у регіоні Середземномор’я чи будь-де у світі та сприйняттям російського втручання в Україні».
В Україні радо сприйняли запрошення польського президента. В місії України при НАТО вже розпочали підготовку до заходу. Там переконані, що з практичної точки зору Україна має перейти від філософії взаємодії заради взаємодії, до філософії реформ на середньострокову перспективу. Про це заявив виконуючий обов’язки голови Місії України при НАТО Євген Божок:
«Ми будемо працювати над тим, щоб на саміт у Варшаві вийти з комплексним середньостроковим баченням розвитку оборонного і безпекового комплексу України, а також збройних сил нашої держави відповідно до стандартів НАТО. Це дозволить нам спільно з нашими друзями з альянсу оптимізувати, удосконалити та поглибити всі ті програми і проекти з допомоги Україні, які ми реалізуємо наразі, перетворити їх на комплексний та зорієнтований на результат пакет допомоги Україні у розвитку її обороноздатності».
Євген Божок додає, що результатом візиту Петра Порошенка до штаб-квартири НАТО минулого тижня стали домовленості щодо надання Україні допомоги з боку альянсу у відновленні її військово-морських сил, а також у розбудові сил спеціальних операцій. Він нагадує, що Україна вже співпрацює з НАТО у кількох сферах».
«Це реформа системи командування та управління збройними силами України, тобто хребта української армії; системи логістики в Україні; системи медичної і психологічної реабілітації військовослужбовців, насамперед тих, хто пройшли службу в АТО на сході нашої держави; це кібербезпека, або кіберзахист; це безпечне перезахоронення радіоактивних відходів, що залишилися на території нашої держави, на жаль до цього часу після військової діяльності колишнього СРСР.
Натомість колишній посол США при НАТО, а нині виконавчий директор Інституту Маккейна Курт Волкер вважає, що альянс міг би робити більше для співпраці з Україною:
«Відверто, я дуже розчарований, наскільки мало було зроблено… Я волів би бачити більше підготовки українських збройних сил, більше радників, які працюють з Міністерством оборони, допомагаючи їм з реформою і допомагаючи їм з управлінням. Я хотів би, щоб Україні надали складніше військове обладнання, зокрема, протитанкову та протиповітряну зброю».
Для цього необхідно довести альянсові, що Україна йому потрібна, вважає Яцек Стависький. Він додає, що найскладнішим на шляху Польщі до Північноатлантичного союзу було переконати країни-члени НАТО у тому, що Європі буде безпечніше з Польщею, аніж без неї. Те саме має зробити і Україна, радить польській журналіст.
