Україна офіційно не висунула жодних застережень щодо звіту пошукової групи ІНП Польщі, яка у травні провела розкопки на місці колишнього пам'ятника УПА на кладовищі у Грушовичах. Тому польська сторона вважає справу вичерпаною. Про це в коментарі власному кореспондентові Укрінформу заявив у четвер у Варшаві голова ІНП Польші Ярослав Шарек.
"Деякі особи (з України - ред.) могли поставити під сумнів те, що там виявлено. Однак немає жодної офіційної позиції з боку осіб, які мали б якісь застереження", - заявив Шарек.
Він уточнив, що Варшава не отримала жодного офіційного листа з боку Києва у справі проведених розкопок у Грушовичах. Відтак ІНП Польщі вважає тему щодо поховань у Грушовичах "вичерпаною".
Він нагадав, що домовленість з українською стороною була наступною: якщо на місці пам'ятника буде виявлено останки бійців УПА, то на цьому місці буде встановлений відповідний надмогильний пам’ятник.
"Якщо б ми знайшли останки членів УПА, то ми встановили б пам'ятник. Однак там не знайдено членів УПА, і це чітко підтверджує звіт професора Швагжика (заступника голови ІНП - ред.), який ніхто до сьогодні не поставив під сумнів (з боку України - ред.)", - наголосив Шарек, додаючи, що зараз сторони перебувають "в зовсім іншій ситуації".
Водночас Шарек підкреслив, що польська сторона ніколи не погодиться на відновлення пам’ятника, який прославлятиме УПА - "військову формацію, яка відповідає за вбивство поляків на Волині".
Голова ІНП Польщі повідомив, що Варшава зараз очікує на "реальні жести" з боку української сторони. Таким він назвав, наприклад, згоду з боку Києва на проведення ексгумації польських жертв у якомусь із місць в Україні.
Шарек нагадав, що кілька тижнів тому він надіслав міністру культури України перелік з 10 місць на території України, де польський ІНП хотів би провести пошуково-ексгумаційні роботи, що стосуються поховань з різних періодів першої половини XX століття.
"Я чекаю на відповідь", - додав він.
На його переконання, діалог між сторонами з тематики злочинів на Волині в роки Другої світової війни є потрібним. Він вважає, що Варшава і Київ повинні піти шляхом, який свого часу подолали Польща і Німеччина, коли Берлін визнав відповідальність за злочини Третього рейху.
Як інформувалося, українсько-польські історичні відносини загострилися у квітні 2017 року, коли польські націоналісти за підтримки місцевої влади знищили на кладовищі в селі Грушовичі поблизу Перемишля пам'ятник воякам УПА. Відразу після цього Київ заблокував проведення поляками ексгумацій в Україні, наполягаючи на відбудові знищених вандалами за останні роки на півдні Польщі українських місць пам'яті. Польська сторона наполягає на розблокуванні можливості ведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні, а українська - на необхідності відбудови зруйнованих місць пам'яті. Польська сторона зобов'язалася відбудувати надмогильний пам'ятник у Грушовичах у випадку підтвердження, що в цьому місці є останки вояків УПА. За результатами досліджень у Грушовичах в ІНП Польщі не підтвердили, що під пам’ятником є поховання представників українського підпілля.
