Колишній мер Києва Олександр Омельченко, якого нещодавно госпіталізували з коронавірусом, помер у лікарні у Феофанії.
Про це у фейсбуці написав мер Києва Віталій Кличко.
Як інформує УНН з посиланням на власні джерела, Омельченка стався обширний інфаркт. Йому зробили операцію зі стентування серця, однак він її не переніс.
Олександр Олексанлрович Омельченко Народився 9 серпня 1938 року с. Зозів Липовецького району.
У 1956 році закінчив Брусилівську середню школу зі срібною медаллю. Класним керівником була вчителька математики Віра Харитонівна Рода. А потім продовжив навчання у Київському будівельному технікумі.
По закінченні Київського будівельного технікуму здобував вищу освіту у Київському інженерно-будівельному інституті та інституті народного господарства. 10 місяців відслужив у Збройних силах. Затим працював на підприємствах “Головкиївміськбуду”. Пройшов шлях від робітника до директора заводу залізобетонних виробів, головного інженера домобудівного комбінату, а згодом — першого заступника начальника “Головкиївміськбуду”.
З 1987 по 1989 рік перебував у Республіці Афганістан. Після — працював у системі Держбуду, був заступником голови виконкому Київської міської ради народних депутатів, обіймав посаду генерального директора ДКП “Київреконструкція”.
У 1994–1996 роках — заступник голови, перший заступник голови Київської міськдержадміністрації.
З серпня 1996 по 20 квітня 2006 року — голова Київської міської державної адміністрації.
29 березня 1998 року відбулися чергові вибори до Київської міської ради.
У травні 1999 році 76 % киян проголосувало за Олександра Омельченка як за міського голову Києва, у 2002 році — 73 % виборців висловили йому свою підтримку.
У 2005 році звинувачений у розтраті київських земельних ділянок та у погіршенні історичного вигляду Києва. Того ж року він був виключений з лав української партії “Єдність”.
На виборах київського міського голови у березні 2006 року програє та займає лише третє місце. 20 квітня 2006 року Президент України Віктор Ющенко видає указ про звільнення Омельченка з посади голови Київської міської державної адміністрації.
На парламентських виборах 2007 року отримав депутатський мандат за списком “Наша Україна — Народна Самооборона” (№ 13). Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
4 жовтня 2011 року вийшов з фракції НУНС через невизначеності, яка панує в самій фракції та через “Основне і головне — це висока аморальність так званого почесного президента, який, на жаль, і сьогодні очолює „Нашу Україну“”. Він заявив, що буде лишатися позафракційним.
2014 року бере участь у виборах міського голови Києва, а також у виборах до міської ради, очолюючи список Київської міської організації Української партії “Єдність”.
Починаючи з червня 2014 року — депутат Київської міської ради.
