Після стрімкого уповільнення у 2016 році споживча інфляція продовжить знижуватися до 9.1%, 6.0% і 5.0% на кінець 2017, 2018 і 2019 років, відповідно. Національний банк залишив ці прогнози незмінними і в межах оголошених цільових орієнтирів (8% ± 2 в. п. – на 2017 рік, 6% ± 2 в. п. – на 2018 рік та 5% ± 1 в. п. у 2019 році та надалі). Про це йдеться в новому щоквартальному "Інфляційному звіті" (квітень 2017 року), передає прес-служба НБУ.
Інфляція відхилиться від центральної точки цільового діапазону, як і прогнозувалося раніше, лише у поточному році – на кінець року інфляція становитиме 9.1% переважно внаслідок зростання внутрішнього попиту та виробничих витрат, що зумовлено двократним підвищенням мінімальної заробітної плати на початку року. Зокрема, базова інфляція зросте до 6.5%, а зростання цін на сирі продукти – прискориться до 7.8%.
При цьому уповільнення інфляції в поточному році відбуватиметься нерівномірно - упродовж ІІ і ІІІ кварталів вона залишатиметься на двознаковому рівні, але в IV кварталі повернеться до однознакового рівня.
Така динаміка інфляції буде зумовлена змінами адміністративно регульованих цін протягом року. Протягом перших трьох кварталів вони підтримуватимуть інфляцію на двознаковому рівні за рахунок зростання світових цін на енергоресурси та акцизної політики уряду. Водночас стрімке уповільнення адміністративної інфляції у IV кварталі буде ключовим фактором наближення інфляції до прогнозованого рівня.
Водночас, як вже зазначалося раніше, припинення переміщення товарів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей не буде мати суттєвого впливу на рівень споживчої інфляції.
Після тимчасого уповільнення у 2017 році економічне зростання поступово прискорюватиметься у 2018-2019 роках.
Зокрема, у 2017 році зростання економіки уповільниться до 1.9% через падіння виробництва в окремих галузях промисловості внаслідок припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та захоплення підприємств, що розташовані на непідконтрольних територіях.
Найбільш суттєво на перегляд прогнозу вплинуло очікуване збільшення зовнішньоторгівельного дефіциту. Це відбудеться через переорієнтацію підприємств енергетичного та металургійного сектору на імпортовану сировину для заміни втраченої ресурсної бази, а також втрату виробничих потужностей експортоорієнтованих галузей промисловості.
Частково це буде компенсовано сприятливою зовнішньою кон’юнктурою: середній рівень цін у 2017 році перевищить показники 2016 року. Зокрема, очікується, що ціни на чорні метали, попри можливу корекцію, залишатимуться високими за рахунок збільшення попиту з боку США, Європи, Бразилії та Індії, а також на тлі відносно високих цін на сировину та дії антидемпінгових мит, уведених низкою країн. У свою чергу, ціни на залізну руду залишатимуться відносно високими найближчими місяцями з огляду на збільшення попиту з боку США та очікуване припинення експорту на світовий ринок необробленої залізної руди Іраном. А ціни на зернові після піку падіння в другій половині 2016 року поступово зростатимуть на тлі збільшення попиту, незважаючи на рекордний світовий урожай. Додаткову підтримку надаватиме незначне зростання цін на паливо, яке займає суттєву частку в собівартості продукції.
Приватне споживання, яке зросте цього року на 4.9%, буде головним драйвером економічного росту у 2017 році. Це відбудеться за рахунок суттєвого підвищення реальної заробітної плати (у т. ч. за рахунок двократного збільшення мінімальної заробітної плати) та поліпшення споживчих настроїв населення.
У 2018 - 2019 роках зростання ВВП прискориться до 3.2% та 4.0% відповідно. Насамперед цьому сприятимуть подальше підвищення споживчого та інвестиційного попиту високими темпами, а також зростання експорту на тлі поліпшення умов зовнішньої торгівлі, високих обсягів урожаю та налагодження альтернативних джерел постачання сировини.
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2017 – 2018 роках помірно зросте порівняно з 2016 роком і коливатиметься на рівні близько 4% ВВП. Поліпшення умов торгівлі на сировинних ринках буде компенсовано негативними ефектами від припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Також розширенню дефіциту поточного рахунку сприятиме подальше відновленням попиту на імпортовані споживчі та інвестиційні товари в умовах підвищення доходів населення та збереження значних інвестицій в машини та обладнання. Але дефіцит поточного рахунку буде компенсований чистими надходженнями за фінансовим рахунком.
Це, а також отримання запланованих траншів за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншого пов’язаного фінансування дасть Національному банку можливість продовжити нарощування міжнародних резервів. Водночас поповнення резервів за рахунок купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку відбуватиметься менш активно, ніж очікувалося досі, за рахунок негативних ефектів припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей на стан зовнішньої торгівлі. У результаті, міжнародні резерви становитимуть 21.1 млрд. дол. США на кінець 2017 року та 26.2 млрд. дол. США на кінець 2018 року.
"Інфляційний звіт" відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року
