Україні необхідна летальна зброя для захисту від російської агресії, зокрема протитанкові ракетні комплекси «Джавелін». Київ може отримати їх уже найближчим часом. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю Громадському висловив Уілл Херд — член Палати Представників США в Конгресі.
Його вважають одним із найцікавіших людей у конгресі Сполучених Штатів. Республіканець виступав проти Дональда Трампа протягом передвиборчої кампанії, був агентом ЦРУ і боровся з тероризмом на Близькому Сході.
Громадське розпитало американського політика про інтерес США в Україні, протистояння кібератакам та боротьбу з тероризмом.
Чим обумовлений ваш інтерес до України? Чого ми можемо очікувати від Конгресу? Наскільки відомо, ведеться дискусія щодо надання летальної зброї Україні та санкцій проти Росії.
Я в Україні вдруге. Одна з причин, чому я тут: на мою думку, те, що відбувається на сході України, — жахливо. Це ніякий не сепаратизм, а вторгнення Росії в суверенну державу.
Коли доходить до кібервійни, США та Україна мають докласти всіх зусиль, аби протистояти російським кібератакам.
Чого очікувати від Конгресу? Слід пам’ятати, що було дві країни, яким Конгрес надав незалежні асигнування, — Ізраїль та Україна. У них передбачено 50 мільйонів доларів на летальну зброю.
Нинішня адміністрація переглядає цей пункт. Я вважаю, переносні протитанкові ракетні комплекси «Джавелін» потрібні тут для забезпечення оборони України від російської агресії.
Член Палати Представників США в Конгресі Уілл Херд на конференції YES у Києві Фотографії надані Ялтинською Європейською Стратегією (фотографи: Сергій Іллін, Олександр Індичий та Олександр Пілюгін)
То яка ймовірність того, що це станеться? Адже розмови точаться вже давно. Чи є зрушення зі сторони Пентагону?
Адміністрація Трампа переглянула позиції щодо багатьох питань. Це питання порушував міністр оборони Матіс, радник із національної безпеки Макмастер. Гадаю, рішення щодо надання летальної зброї ухвалять уже скоро.
Звісно, мені б хотілося бути конкретнішим. Але погляньте на зовнішню адміністрації Трампа. Вона стала агресивнішою. Такі люди як Макмастер та Матіс дають зрозуміти, що Росія — це одна з головних загроз.
Ви працювали в розвідці, у ЦРУ. Якщо поглянути на звіти (щодо російських зв’язків Трампа — ред.), здається, що бракує доказів, щоби довести причетність Росії. І це дає привід вважати, що насправді чуток більше, ніж реальних фактів. Чому так сталося?
Коли йдеться про кібератаки, постає питання, хто саме за ними стоїть. Довести причетність конкретного хакера справді дуже складно, а от довести причетність служби зовнішньої розвідки Росії або Головного розвідувального управління — ні.
Відомо, хто створив інфраструктуру, яка використовується для здійснення атак. Назвати ім’я конкретного полковника служби зовнішньої розвідки може і складно, попри розуміння, що за атаками стоїть Росія. Слід продовжувати тиск.
Але є проблема: що взагалі розуміти під актом кібервійни? Немає чіткого визначення. ООН кажуть, що такою війною можна вважати маніпуляції та втручання в чужу мережу. Тоді те, що робила Росія, можна назвати кібератакою. Відсутність реакції міжнародної спільноти на це — неприйнятна.
На вашу думку, як мають відповісти Сполучені Штати на втручання Росії у виборчий процес?
Нам слід вирішити, якою має бути реакція на різні види атак, щоб зрозуміти, якими будуть наші кроки в кожній конкретній ситуації. Відповідь не обов’язково має бути в цій площині. Торік, коли Росія намагалася вплинути на вибори в США, я одразу казав, що нам слід видворити з країни російського посла.
Отже, відповідь може бути іншою. Це все слід обміркувати. Особисто я вважаю, що санкції проти Росії мають залишатися в силі, доки вторгнення в Україну триватиме.
Президент Трамп укотре каже про зведення стіни на кордоні з Мексикою. Ви, як республіканець, активно виступали проти цього. Яка ймовірність її зведення?
Протяжність кордону між США і Мексикою — 1300 кілометрів. Це найдовший кордон, який США має з іншою державою. Зведення стіни — найдорожчий та найменш ефективний спосіб гарантувати безпеку. Слід думати про зведення «розумних» стін, в основі яких лежав би людський потенціал та технології. Дебати з цього приводу продовжуються, результат побачимо до кінця грудня.
Член Палати Представників США в Конгресі Уілл Херд на конференції YES у Києві Фотографії надані Ялтинською Європейською Стратегією (фотографи: Сергій Іллін, Олександр Індичий та Олександр Пілюгін)
Чи є підтримка з боку партії? Наскільки розділені республіканці в питанні політики американського президента?
У цьому чудова особливість США: навіть якщо я в президентській партії, я можу спокійно погоджуватися з тим, що відповідає моїм переконанням, відповідно не погоджуватися з тим, що особисто для мене неприйнятне. Ніхто ніколи не казав, що нам не слід використовувати технології для захисту кордонів. Якщо ми розробимо такі технології, які можна буде впровадити, це докорінно змінить наше життя.
Ми слідкували за ураганами в США та трагедіями, які вони спричинили. Техас — ваша батьківщина. Знову ж таки, після стількох років досвіду, допомога не була належно організована. Як ви поясните те, що країна виявилася не готовою до стихії?
Я з цим не погоджуюся. Ми були готові, рівень координації уряду та місцевої влади був високий. Реакція кардинально відрізнялася від реакції на такі масштабні урагани як Катріна, Ендрю. За тиждень стався ураган Ірма.
Через координацію федеральної та місцевої влади кількість утрат удалося мінімізувати. Серйозну роль відіграв також приватний сектор та громадська самоорганізація.
Які висновки ви зробили та як використовуватимете цей досвід, якщо кліматичні катастрофи стануться в майбутньому?
Реакцію слід продумувати до того, як станеться катастрофа. Створена координаційна комісія. Моє рідне місто Сан-Антоніо не зачепив ураган Харві, але ми брали участь у координуванні та надавали підтримку Техасу. Усі були в курсі своєї відповідальності та своїх ролей.
Ви активно боролися з тероризмом на Близькому Сході, у Пакистані. Здається, настав момент, коли є шанс перемогти «Ісламську Державу». Але багато людей, особливо серед тих, хто зараз на Близькому Сході, твердять, що стратегії подальших дій немає. Адже терористичні акти можливі й після знищення Халіфату. Отже, на вашу думку, що потрібно зробити в пост-іділівський період?
Ми перемогли чимало терористичних організацій, але їхня ідеологія залишилася. Ми маємо сприймати тероризм та боротьбу з ним як боротьбу з грипом. Ніколи не вдасться позбутися його, він проявлятиметься й далі, десь більше, десь менше. Ми маємо переконатися, що ураження буде мінімальним.
Нам удається боротися з екстремізмом Ісламської Держави. Вона має здатність розповсюджувати свої посилання та заражати ними сотні тисяч людей по всьому світу. Ми маємо бути готові. Урядам та приватному сектору слід об’єднати зусилля та боротися з цією токсичною ідеологією.
