Слухай онлайн
Економіка  |  Політика  |  Cуспільство  |  Культура

Садовий пообіцяв купити бандур на 500 тис грн

Сьогодні у Львівському Палаці мистецтв тривають урочистості з нагоди святкування 90-річчя від дня народження Богдана Жеплинського. Ювіляра зі світом привітав також міський голова Львова Андрій Садовий. Мер зазначив, що дуже важливо підтримувати розвиток музики, тому місто виділить 500 тис грн і закупить на ці кошти бандури для музичних шкіл у львівського виробника. Про це інформує прес-служба ЛМР.

«Не знаю, чи всі разом ми з вами вмістились би у життя пана Богдана, яким непростим, різнобарвним було його життя. Не знаю, чи це можна описати сотнями книжок. Його життя — це великий подарунок Бога всім нам, бо де б він не був, яка б тяжка доля його не закидувала, він творив, працював. Отримавши цей поцілунок Бога, він випромінював любов, добро. Можливо через Бога йому було наказано робити нас з вами кращими.

Ми довго думали, що можна подарувати. До цього ордена, який я буду мати за честь вам вручити — Орден святого Юрія, покровителя нашого міста, ми придумали ще одну нагороду. У нас в Україні є одне виробництво, яке виробляє бандури — це наше виробництво «Трембіта». Ми вирішили з великої поваги до вас виділити 500 тис грн, на ці кошти купити бандури і роздати від вас у наші львівські музичні школи", — зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.

Заходи розпочались з екскурсії залами Народного музею Т. Шевченка. Усіх охочих запросили до огляду виставки мистецького доробку ювіляра, опісля відбулась урочиста академія.

Під час урочистостей також відбулась презентація нової книжки авторів упорядників Б. Жеплинського, Д. Ковальчук, о.Т.Жеплинського, Ю. Жеплинського, М. Ковальчука «о.Михайло Жеплинський: служіння Богу та Україні».

Довідка

Богдан Михайлович Жеплинський (05. 04. 1929, м. Дрогобич на Львівщині) — інженер, бандурист, науковець, громадський діяч, Заслужений працівник культури України (2006), відмінник народної освіти, член НТШ, член Національної спілки кобзарів України — тепер Почесний голова Львівського обласного відділення, стипендіат Президента України.
Народився в сім’ї священика. Навчався гри на бандурі у Юрія Сінгалевича. У 1946 р. закінчив Яворівську СШ № 1 і вступив до Львівського політехнічного інституту.

У 1950−1955 рр. перебував на засланні за націоналістичні переконання, працював у Зирянському ліспромгоспі Томської області (Росія). Разом із братом Романом організував там із репресованих українців Сибірську капелу бандуристів. Політехнічний інститут закінчив у Томську (Росія), одержавши диплом інженера-хіміка (1954).

У 1959 переїхав до Нового Роздолу на Львівщині і тут разом з родиною створив ансамбль бандуристів, згодом з братом Романом — капели бандуристів «Дністер» і «Струмок» клубу Роздольського гірничо-хімічного комбінату.

У 1969 переїхав до Львова, працював старшим науковим співробітником Львівського відділення інституту економіки АН УРСР. З 1971 до 1992 працював у Всесоюзному науково-дослідному і проектному інституті сірчаної промисловості; проводив наукову роботу в галузі хімічної технології; публікував наукові статті. Має 23 авторські свідоцтва на винаходи. Створив капелу бандуристів «Заспів» Палацу культури заводу «Львівхімсільгоспмаш» та капелу бандуристів Львівського політехнічного інституту та керував ними.

Протягом усього життя вивчав творчість кобзарів та лірників; популяризує їхнє мистецтво, ініціатор створення Всеукраїнської, а тепер Національної спілки кобзарів України. Веде активну громадську діяльність. Нагороджений численними грамотами та дипломами. Керував гуртком «Ляльковий вертеп» у Львівському міжрегіональному центрі профтехосвіти, художнього моделювання та дизайну. Тепер співпрацює з видаництвами Енциклопедії Сучасної України, Української фольклористичної енциклопедії, Української Музичної енциклопедії, публікуючи в різних томах творчі біографії кобзарів. Пенсіонер.
Про творчу діяльність Б. Жеплинського знято ряд науково-популярних фільмів.

Сьогодні Богдан-Михайло Жеплинський — активний громадський діяч, учасник національно-патріотичних та просвітницьких заходів, продовжує займатися дослідницькою роботою в галузі мистецтвознавства, робить вагомий внесок у розвиток української фольклористики.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");