Державна виконавча служба України відкрила провадження щодо примусового стягнення з «Газпрому» штрафу на 171,8 млрд. гривень (6,4 млрд. дол.) за зловживання монопольним становищем на українському ринку транзиту газу. «Надійшли на адресу Антимонопольного комітету вже ухвали про відкриття виконавчого провадження і про арешт майна. У «Газпрому» не так багато майна на території України, щоб перекрити суму штрафу і Антимонопольний комітет розглядає можливість стягнення коштів іншим шляхом», - заявив представник інтересів Антимонопольного комітету України в суді Михайло Новицький.
Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук:
"Конфлікт Антимонопольного комітету та «Газпрому» вийшов на завершальну стадію. Тепер антимонопольному органу України потрібно втілити у життя своє ж рішення щодо рекордного штрафу по відношенню до «Газпрому» на суму 6,4 млрд. дол. Наразі представники АМКУ підтвердили те, що було відомо від самого ухвалення рішення – це відсутність у «Газпрому» та його компаній на території України майна, яке перевищує суму у декілька мільйонів доларів. Тому і забрати фактично нічого не вийде, крім «стільців і столів».
На першому етапі в уряді розглядали ідею конфіскувати або арештувати російський природний газ, який поступає в ЄС через Україну. Проте, наявна інформація свідчить, що Єврокомісія та країни ЄС, що отримують транзитний газ через Україну, іще у лютому-березні попередили уряд України щодо відсутності правових підстав здійснювати арешт або конфіскацію газу. Вже зараз представники ЄС затребували від АМКУ та уряду відповідних юридичних документів, які підтверджують рішення антимонопольного комітету щодо «Газпрому». Тобто, мова йде не про саме рішення, а про комплекс юридичних доказів, які можуть підтримати і підтвердити правомірність рішення АМКУ. За останньою інформацією позиція органів влади України полягає у тому, щоб ігнорувати запити ЄС щодо цього питання.
Показово також і те, що АМКУ живе свої автономним життям і ігнорує той факт, що решта українських структур продовжують мати ділові відносини і співпрацювати із «Газпромом». Насамперед, мова йде про транзитний контракт «Нафтогазу» і «Газпрому».
До того ж, на фоні боротьби АМКУ проти «Газпрому» антимонопольний орган України і далі пасивний як і у всі попередні роки у питанні розгляду змов на продуктовому, паливному ринках України. Напевно, легше призначити штраф у декілька мільярдів доларів далекому «Газпрому», ніж визнавати змову мережевих супермаркетів, АЗС, мобільних операторів, які знаходяться набагато ближче.
Власне, єдиний ефективний метод для отримання хоча би якихось коштів від «Газпрому» в рахунок нарахованого штрафу на суму 6,4 млрд. дол. – це підготовка звернень до правоохоронних органів ЄС і звернення у суди країн ЄС із вимогою підтвердити рішення українського суду на їх території. Лише це дасть можливість арешту майна «Газпрому» у ЄС. Якщо ж АМКУ та уряд не зробить таких кроків, то це буде іще одним підтвердженням, що звинувачення та рішення АМКУ щодо «Газпрому» носить політичний характер. І реальною ціллю не є спроба змінити монополію «Газпрому» на транзит газу через Україну.
Без звернення до європейських судових органів та правоохоронних органів рішення Антимонопольного комітету приречене відігравати роль «опудала» для «Газпрому» і Росії. Рішення АМКУ можна порівняти із нещодавньою забороною в Україні російських соціальних мереж (Вконтакте, Одноклассники, Яндекс, Мейл.ру), оскільки таку заборону користувачі можуть легко обійти.
До того ж, українських державні органи уже не ризикнуть звертатися із такими зверненнями до ЄС і тим більше ініціювати судові справи. Адже у всіх цих чиновників перед очима популістичний та сумний досвід подібних подань на колишнього президента Януковича, його оточення (Клюєв, Арбузов, Клименко). Як виявилося із часом, що правоохоронні органи України виявилися не здатними надати докази для ЄС. Така ж доля очікує і на рішення АМКУ по «Газпрому». Рішення АМКУ, на жаль, залишається юридично слабким і лише додатково іще раз «підставляє» державу та уряд України.
Адже антимонопольне розслідування такого масштабу – це справа не півроку, а 2-3 років. І приклад подібного антимонопольного розслідування ЄС також проти «Газпрому» протягом останніх 5 років - тому підтвердження.
Тому на даний момент єдина можлива користь для України від рішення АМКУ по «Газпрому» - це створення фінансової противаги ймовірному негативному рішенню для України Стокгольмського арбітражу по справі «Нафтогаз-Газпром». Точніше, тоді це буде певна форма шантажу «Газпрому»: «Ми («Нафтогаз») вам винні, наприклад, 7 млрд. дол, а ви («Газпром») нам винні також майже 7 млрд. дол. Давайте шукати компроміс». Проте, такий шантаж може виявитися не ефективним, оскільки рішення АМКУ є сумнівним і не користується юридичною довірою у ЄС, а також у питанні транзиту наразі зацікавлені країни ЄС і для них чергова газова війна не є рішенням проблеми.
