Слідча група, утворена Парламентською асамблеєю Ради Європи, підтвердила системний зовнішній вплив на документи та рішення ПАРЄ, а також системні дії окремих депутатів всупереч етичним стандартам. Про це йдеться у звіті групи, представленому Бюро ПАРЄ в неділю.
"Європейська правда" має в розпорядженні копію звіту, викладеного на 198 сторінках.
Головні звинувачення стосуються підкупу з боку Азербайджану, але члени слідчої групи наголошують, що проблеми не обмежуються однією країною.
"Під час роботи до нас надійшла інформація також щодо нестандартних ситуацій, пов’язаних з іншими країнами", - наголосив голова слідчої групи, суддя Ніколас Братца. Однак через брак часу розслідування концентрувалося на справі Азербайджану, щодо якої лунало найбільше звинувачень.
Окремою проблемою стала проблема подарунків у ПАРЄ.
"Члени ПАРЄ, а також члени секретаріату ПАРЄ отримували численні подарунки... Ми не маємо достатніх доказів, щоби довести, що конкретний подарунок був отриманий у обмін на конкретне рішення. Тим не менше, ми вважаємо необхідним підкреслити брак прозорості у питанні отримання подарунків", - заявив суддя.
Як повідомлялося, звинувачення щодо корупції в ПАРЄ звучать ще від 2012 року, коли активісти оприлюднили низку підтверджень системного підкупу депутатів з боку уряду Азербайджану. Асамблея протягом кількох років ігнорувала ці звинуваченні, доки у 2015 частину з них не підтвердила італійська поліція, затримавши одного з колишніх депутатів, Луку Волонте.
Після скандалу з колишнім президентом ПАРЄ Педро Аграмунтом проблема стала ще актуальнішою. Під тиском нових доказів ПАРЄ та Комітет міністрів РЄ погодилися створити зовнішню слідчу групу.
До її складу увійшли Ніколас Братца (Nicolas Bratza, колишній президент Європейського суду з прав людини), Жан-Луі Брурьє (Jean-Louis Bruguière, авторитетний французький суддя у відставці) та Елізабет Фура (Elisabet Fura, колишня суддя ЄСПЛ, нині – шведський омбудсмен).
