23 лютого 1919 року у с. Шнирів на Львівщині народився Петро Федун – політвиховник підрозділів УПА, Головного Військового Штабу УПА, більше знаний під псевдонімом Петро Полтава.
Петро Федун після закінчення народної школи в с. Шнирів навчався у Бродівській гімназії ім. Ю.Коженьовського, Львівському університеті ім. Я.Казимира, Львівському медичному інституті, Державних медико-природничих курсах у Львові.
Восени 1940 р. примусово мобілізований до Червоної армії. Влітку 1941 р. потрапив в полон після звільнення з якого працював референтом Українського Допомогового Комітету в Бродах (10.1941–04.1942).
Будучи членом ОУН з середини 1930-х рр. Петро Федун, відразу після повернення з полону, восени 1941 р. відновив свої організаційні зв’язки з націоналістичним підпіллям, став політвиховником підрозділів УПА, Головного Військового Штабу УПА. За даними на 1951 р. входив до Центрального проводу ОУН, був членом Української Головної Визвольної Ради, заступником голови Генерального Секретаріату УГВР, керівником референтури пропаганди ГВШ УПА.
Петро Федун є автором найкращого популярного викладу основ націоналістичної доктрини та завдань боротьби ОУН і УПА – праця «Хто такі бандерівці і за що вони борються» (1950 рік). На неї досі посилаються в дискусіях про український націоналізм.
23 грудня 1951 року оточений солдатами МГБ у своєму бункері в Карпатах Петро Федун-«Полтава» застрелився, щоб не потрапити в полон.
