Після невдалого перевороту в Туреччині в ніч з 15 на 16 липня президент країни Реджеп Ердоган заявив про запровадження надзвичайного стану в країні на три місяці.
Такий стан дозволяє президенту і уряду обійти парламент при підготовці нових законів і обмежити права і свободи чи призупинити їхню дію.
У виступі в президентському палаці в Анкарі Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв, що "збройні сили очистять від вірусів зсередини".
Після невдалого перевороту арештували або звільнили тисячі людей.
Під час чисток закрили понад 600 шкіл, відсторонили тисячі державних службовців.
Надзвичайний стан дає можливість президенту Ердогану радикально розширити свої повноваження на три місяці.
Він і уряд зможуть ухвалювати закони в обхід парламенту. Конституційний суд не матиме права їх оскаржувати.
Нововведення можуть стосуватися обмежень на свободу слова і зібрань та надати більше повноважень для арешту людей.
Як буде застосовуватися надзвичайний стан?
Уряд наполягає на тому, що це не вплине на повсякденне життя громадян і що надзвичайний стан запроваджений тільки для того, аби викоренити "вірус" перевороту.
Цей захід подібний до реакції Франції на напади в Парижі в листопаді минулого року. І президент Ердоган стверджує, що запровадження надзвичайного стану допоможе захистити демократію і права людини.
Але залишаються сумніви щодо того, як лідер, авторитаризм якого упевнено зростає, використає цю опцію, особливо з огляду на нещодавні чистки.
Франція і Німеччина різко відреагували на повідомлення про надзвичайний стан, але пан Ердоган надав типову для нього прямолінійну відповідь, вказавши міністру закордонних справ Франції "займатися своїми справами".
"Цей захід жодним чином не суперечить демократії, дотриманню прав та свобод", - сказав пан Ердоган після оголошення надзвичайного стану.
Журналіст BBC Нік Торп в Туреччині каже, що уряд зможе керуватися постановами у своєму правлінні, а повноваження очільників регіонів збільшаться.
Наш кореспондент стверджує, що очікується також реорганізація поліції, спецслужб та керівного складу збройних сил.
Критики пана Ердогана закидають йому узурпацію влади в масштабах багато в чому безпрецедентних з часів перших демократичних виборів в Туреччині в 1946 році, а також використання надзвичайної ситуації для збільшення влади.
Вони кажуть, що пан Ердоган мав би від початку змінити конституцію, щоб наділити президента виконавчою владою і повернути собі частину повноважень, якими він користувався на посаді прем'єр-міністра в 2014 році.
Під час виступу після засідання Ради нацбезпеки та уряду Туреччини Реджеп Ердоган похвалив тих, хто загинув "як мученик" у боротьбі із заколотниками.
За даними уряду, при спробі перевороту було вбито щонайменше 246 людей.
Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр відповів на виступ президента закликом зберегти верховенство закону і пропорційність в реакції уряду на спробу перевороту.
"Уряд має реагувати тільки на доведену участь у незаконних діях, а не на підозри в політичних симпатіях", - сказав пан Штайнмаєр.
"Також важливо, щоб надзвичайний став діяв скільки дійсно потрібно і завершився за першої можливості".
Президент звинуватив в організації перевороту Фетхуллаха Ґюлена, свого колишнього союзника, послідовники якого створили всесвітню мережу шкіл.
Він хоче, щоб пан Ґюлен був екстрадований до Туреччини, але держсекретар США Джон Керрі заявив у середу, що Туреччина спершу повинна надати переконливі докази того, що священнослужитель стоїть за спробою державного перевороту.
Раніше пан Ердоган попередив про подальші арешти та звільнення, адже турецька влада продовжує переслідувати тих, кого вона вважає відповідальним за путч.
Більш 50 тис. держслужбовців були затримані, звільнені або відсторонені від роботи після заколоту.
У середу 99 генералам та адміралам висунули звинувачення у зв'язку з невдалою спробою перевороту.
Чиновники продовжують зачистки серед університетських та шкільних працівників, закривають навчальні заклади, заборонили вченим виїжджати за кордон і змусили керівників факультетів у вузах піти у відставку.
Турецькі ЗМІ повідомляють, що уряд також відкликав прес-повноваження 34 журналістів, які нібито пов'язані з паном Ґюленом.
Правозахисники Amnesty International назвали дії влади "зачисткою виняткових масштабів".
