«Там немає ніякого «статусу Донбасу». Законотворцями запропоноване дуже грамотне формулювання. Це результат важкої роботи дипломатів, які у Мінську домоглися саме такого формулювання, котре ні до чого не зобов’язує. Дипломати боролись за те, щоб у Мінських угодах не було згадок про жодні «республіки», «автономії», щоб не були згадані «області» чи «міста», а тільки «райони»», – зазначив громадський активіст Тарас Шамайда.
Він навів приклад подібної норми у Конституції щодо Києва та Севастополя, яка не лише не надає цим містам привілеїв, але й обмежує їх.
«Подібне формулювання є давно в Конституції щодо Києва та Севастополя, наприклад. Й воно не означало ніяких привілеїв – навпаки, Києву досі не дають створити міскьвиконком на підставі цих «особливостей». Так само ця норма щодо Севастополя дозволяла 20 років не обирати у цьому місті мера, а мати там тільки держадміністрацію, що стримувало сепаратизм. І ми зможемо тепер подібні прийоми (зрештою, які захочемо – через закон) застосовувати й на Донбасі», – висловив переконання Тарас Шамайда.
За словами експерта, Україна може використати цю норму на свою користь. Сама по собі вона не містить нічого поганого й залежить від змісту закону, який згодом може бути ухвалений 226 голосами.
«Той закон, який уже прийнятий Верховною Радою щодо цих особливостей, чітко прив’язаний до повного роззброєння, виведення військ і відновлення українського контролю. Лише після цього він почне діяти», – нагадав він.
Тарас Шамайда зазначив, що внесення даної норми дозволить виконати Мінські угоди й не дати приводу росіянам для наступу.
«Росіяни зараз шукають привід для наступу. Вони, звісно, можуть і не шукати приводу, але невиконання Мінських угод дасть їм дуже хороший привід. Оскільки Україна виконує норму Мінських угод, то зберігає (критично для нас важливу) єдність із Заходом, й при цьому не бере ніяких реальних зобов’язань щодо наповнення змістом цих «особливостей», – наголосив активіст.
Він також додав, що даний пункт, попри увагу до нього, є маргінальною частиною комплексних пропозицій щодо змін до конституції, внесених президентом. В основній частині йдеться про децентралізацію, яка дасть Україні можливість розвивати сильні громади.
«Це зміни до конституції, які відкривають шлях до децентралізації, створення потужних громад, ліквідації держадміністрацій, врівноваження місцевої влади префектами, які зможуть зупиняти якісь незаконні дії. Крім того, сьогодні не буде голосування за закон. Буде голосування лише за відправку його в Конституційний суд. Словом, я вважаю кампанію з дискредитації змін до Конституції (і цього пункту зокрема) несправедливою», – резюмував він.
Розмову вів Сергій Стуканов.
