У Луцьку, попри заборону громадських слухань, «протягують» сумнівний проєкт Генплану міста. Громадські збори щодо обговорення документу відбулося в «совітському» стилі.
Громадські слухання запланували на 16 годину в Палаці культури міста. На початку заходу присутнім роздали картки для голосування. Втім, присутні у залі наголосили, що формат слухань не передбачає голосування. Далі одна з виступаючих зачитала відповідь від міської ради на колективне звернення, в якому просили провести громадське обговорення діяльності муніципальної варти Луцька. У листі була відповідь, що до завершення карантину слухання не можна проводити.
«Як так виходить, що ви нам забороняєте проводити слухання на незручне для вас питання, а тут проводите. Це подвійні стандарти», - сказала виступаюча з зали жінка, яка представилася Наталією.
Їй на це відповіли, що керуються іншими нормами, які зобов’язують провести слухання перед ухваленням генерального плану.
Слухання тривали близько 4 годин.
З приводу проєкту генерального плану Луцька, заслужений архітектор України Андрош Бідзіля розповів, що такий документ повинен розроблятися з пропозицією поетапного розвитку міста на 10-20 років.
«Той документ, що пропонують зараз і виставили на затвердження, як на мене, – найслабший з 1971 року, відколи я тут. Адже він має передбачати перспективу розвитку міста. У цьому я не бачу розвитку Луцька. Лише, що є зараз. Зокрема немає того, як буде розвиватися інфраструктура, культура, освіта, промисловість, тобто як взагалі буде жити місто. А після його затвердження, наступне коригування можливе лише через 5 років. Дійсно, місто вже довго жило без генплану, останній ухвалювали в 2009 році. Пізніше прийняли рішення про мораторій нового будівництва, як на мене, це дуже абсурдно. Адже місто має будуватися, покращуватися, люди мають мати роботи, економіка страждає.
Більше того, не може розвиватися місто відірвано від навколишніх сіл. Тоді постає питання: для чого цей генплан, якщо немає проєкту вирішення питань приєднання з навколишніми населеними пунктами. Тому перспективи тут не бачу. Втім, бачу дрібні елементи, які там би не мали бути. Адже генеральний план має показувати загальну картину розвитку, щоб зацікавлювати інвесторів й казати їм де що можна зводити у тих чи інших зонах. Більше того, є ще питання, чому генплан буде прийматися без опорного історичного плану, адже по процедурі спочатку має бути одне, а на основі його генплан», - пояснив Андрош Бідзіля.
Стиль проведення громадських слухань схожий до практик радянського часу, - говорить політолог, кандидат на посаду Луцького міського голови Віктор Грисюк.
«Я бачу засторогу в тому, що ухвалення генерального плану міста відбувається за старими радянськими методами. До обговорення не залучають широке коло експертів. Ми бачимо, що влада робить це, як у радянський час: зібрати людей у робочий час, коли не всі охочі можуть прийти, приводять своїх працівників. Тому це обговорення не стільки конструктивне, як для «галочки». А взагалі генплан – вкрай важливий документ. Адже показує інвесторам привабливість міста і допомагає приносити кошти й розвиток в інфраструктуру.
Важко говорити про цей документ, який ухвалюється майже «втемну». Більше того, про конструктив не можна говорити, адже не був проведений аудит наявної землі та нерухомості. Також немає стратегії розвитку міста, щоб знати, куди воно має розвиватися, не враховано впливу на місто змін клімату та багатьох інших речей. Цей документ, як на мене, для того, щоб розділити місто між тими людьми, які стоять за владою», - прокоментував Віктор Грисюк.
