Doctor Honoris Causa Франкового університету Джованна Броджі презентувала нову книжку, видану у співпраці з Оксаною Пахльовською. Повідомили Гал-інфо в прес-центрі ЛНУ ім. Івана Франка.
Одна з найвидатніших європейських славістів, яка глибоко вивчає україністику в загальноєвропейському масштабі, професор Міланського університету Джованна Броджі-Беркофф 15 жовтня презентувала у Львівському національному університеті імені Івана Франка нову книжку «Тарас Шевченко. Від царських казематів до українського пантеону». Співупорядником видання є українська письменниця та перекладач, професор Римського університету «Ла Сап’єнца» Оксана Пахльовська.
Книга вийшла друком у Мілані в 2015 р. у найбільшому й найвідомішому видавництві Італії. містить наукову й поетичну частину. Поетична – це переклади Джованни Броджі Шевченкових віршів. Наукова складається з трьох розділів із літературознавчими й історичними статтями авторства Оксани Пахльовської (перший розділ) та Джованни Броджі (другий і третій розділи).
Дослідниці пишуть про головні ідеї Кобзаревої поезії, зокрема ті, що на той час живили всю Європу, наголошують на тому, що робить Шевченка універсальним поетом, але при цьому пояснюють, завдяки чому він став символом української нації.
Окремий розділ присвячено темі «Шевченко й Гоголь». Джованна Броджі розглядає ставлення Шевченка до Гоголя, спільні теми їхньої творчості та різниці.
Про роботу над книжкою, поштовх до видання якої дало спілкування авторки з італійськими студентами-славістами, йшлося у виступі Джованни Броджі. Професор також поділилася досвідом своєї перекладацької діяльності, детально спинившись на питанні труднощів перекладу зі слов’янських мов на романські загалом і творів Тараса Шевченка італійською зокрема.
«Щодо моїх приватних поетичних уподобань, то я люблю Тараса Шевченка. Він - великий поет. На мою думку, він перебуває на високому інтелектуальному та моральному рівні. Шевченко – той, хто демонструє людську гідність усьому світу», - ділиться своїми рефлексіями італійська дослідниця.
Особливістю наукових праць Джованни Броджі є те, що кожне явище вона досліджує в контексті подібних інтертекстуальних явищ, які є в інших культурах і націях, розглядаючи їх як рівновартісні.
Аналізуючи нове видання професора Джованни Броджі, Марія Зубрицька відзначила актуальність назви книжки «Тарас Шевченко. Від царських казематів до українського пантеону»: «Ми називаємо це своєрідним фазовим переходом, якісним революційним стрибком, який пов’язуємо з творчістю й іменем Тараса Шевченка. Це тай фазовий перехід, який і сьогодні переживає Україна».
На символізмі презентованої книги наголосив проректор із науково-педагогічної роботи, професор Ярослав Гарасим. «Знаково, що в час відзначення Дня Університету маємо предметну розмову про розвиток шевченкіани поза межами України, зокрема в Італії. І це також не випадково, адже, навчаючись у 1842 році в Академії мистецтв у Петербурзі, Тарас Шевченко мав намір побувати в цій країні та ознайомитись із роботами видатних митців. Завдяки Вашим зусиллям він сповнив свою мрію – відвідав Італію, хоч і не як реципієнт, а як автор», - зауважив Ярослав Іванович.
Розглядаючи структуру книги Джованни Броджі, проректор наголосив на тому, що видання містить не лише тексти та переклади творів Тараса Шевченка, а й глибокі аналітичні літературознавчі й історіографічні коментарі авторки. «Вам вдалося залучити до сучасного осмислення асиметричний діалог Шевченка і Гоголя. А це та грань, яка доводить, що цивілізаційно Україна завжди була в Європі», - підкреслив професор Ярослав Гарасим.
Декан факультету іноземних мов Володимир Сулим подякував професорові Джованні Броджі за її щире захоплення Україною та глибоке осмислення історичного минулого нашого народу. «Ви відкриваєте Італії велич українського слова та духу, а відтак, і нації», - наголосив Володимир Трохимович.
В обговоренні презентованої книги «Тарас Шевченко. Від царських казематів до українського пантеону» взяли участь експерти - шевченкознавці та літературознавці: доцент кафедри української літератури імені М. Возняка Лариса Бондар, директор Інституту Івана Франка НАН України, професор Євген Нахлік і завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, член-кореспондент НАН України Микола Ільницький.
Найбільшою радістю для учасників презентації стало декламування авторкою книги поетичних творів Тараса Шевченка італійською мовою.
На згадку про пам’ятну подію – презентацію книги у Львівському університеті керівник Центру італійської мови та культури Олена Горячук подякувала Джованні Броджі за великі зусилля, спрямовані на поглиблення українсько-італійського діалогу, та вручила їй символічний подарунок - «Писало» (прообраз сучасної ручки та символ впровадження освіти в Київській Русі, яке віднайшла експедиція ЛНУ ім. Івана Франка під час археологічних розкопок у 2001 році).
Книга «Тарас Шевченко. Від царських казематів до українського пантеону» вийшла друком у Мілані в 2015 р. у найбільшому й найвідомішому видавництві Італії. Видання містить наукову й поетичну частину. Поетична – це переклади Джованни Броджі Шевченкових віршів. Наукова складається з трьох розділів із літературознавчими й історичними статтями авторства Оксани Пахльовської (І розділ) та Джованни Броджі (ІІ і ІІІ розділи).
Дослідниці пишуть про головні ідеї Кобзаревої поезії, зокрема ті, що на той час живили всю Європу, наголошують на тому, що робить Шевченка універсальним поетом, але при цьому пояснюють, завдяки чому він став символом української нації.
Окремий розділ присвячено темі «Шевченко й Гоголь». Джованна Броджі розглядає ставлення Шевченка до Гоголя, спільні теми їхньої творчості. Утім, акцентує й на суттєвій різниці: Гоголь не вважав українську мову такою, що має право на самодостатнє існування, натомість Шевченко був переконаний, що кожна людина має право висловлюватися рідною мовою і кожен народ має право на власну літературу.
Довідка: Джованна Броджі-Бе́ркофф (Giovanna Brogi Bercoff) — італійський славіст та україніст, іноземний член НАН України з 2003 року, директор Інституту мов та літератур Східної Європи Міланського університету, член президії Міжнародного комітету Славістів, президент Міжнародної комісії історії славістики при Міжнародному комітеті славістів, член Міжнародної асоціації медієвістів. Від 2000 року є президентом Італійської асоціації українознавчих студій (Associazione italiana di studi ucrainistici, AISU). В 2013 році удостоєна звання Почесного доктора Львівського університету.
