Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини Львова: У Львові відреставрували погруддя чорного носорога, якому 110 років
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

У Львові відреставрували погруддя чорного носорога, якому 110 років

Сьогодні, 3 грудня, у Зоологічному музеї імені Бенедикта Дибовського Львівського національного університету імені Івана Франка презентували відреставрований експонат - погруддя чорного носорога, якому 110 років. Чорний носоріг належить до рідкісних тварин. Про це інформує кореспондент Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
Чорний носоріг. Експонат 1910 року. Фото - Гал-інфо.
1/6

«Реставрація погруддя чорного носорога становить цінність для нашого факультету та університету», - зазначив декан біологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка, доцент кафедри зоології Ігор Хамар.

Він зазначив, що Зоологічний музей є національним надбанням, де зібрана унікальна колекція з усіх материків.

Фото - прес-центр ЛНУ ім. І. Франка.
Фото - прес-центр ЛНУ ім. І. Франка.
1/1

«Експонати музею не лише наукову та мистецьку цінність, але застосовуються у навчальному процесі. Студент має можливість наочно бачити тих тварин, яких у природі важко знайти, а інколи й неможливо», - зауважив декан.

Співробітниця музею Катерина Назарук розповіла про те, що чорні носороги належать до рідкісних тварин.

«Чорних носорогів є чотири підвидів і один із них на сьогодні вже вважається вимерлим. Нині на планеті налічується лише близько 3,5 тис особин», - сказала вона.

Фото - прес-центр ЛНУ ім. І. Франка.
Фото - прес-центр ЛНУ ім. І. Франка.
1/1

За її словами, носороги входять у п’ятірку африканських тварин на який найчастіше полюють, як мисливці, так і браконьєри. Полюють тому, що їхні роги вважаються дуже цінними, їх використовують в китайській народній медицині.

«Особини досить великі. Їх висота сягає до 1,6-1,7 м, а довжина - 5-6 м. Важить такий носоріг до 2 тон. Незважаючи на свій великий розмір тварина є травоїдною. Верхня губа є витягнута у дзьоб, завдяки чому він захоплює рослинність з кущів.

Тварина, нібито є агресивною щодо людей, але ця агресивність зумовлена тим, що носоріг погано бачить. На відстані 60 см він бачить лише загальні обриси. Спеціально він не нападатиме на людину, але якщо відчуває агресію, то буде захищатися. Коли носоріг набирає швидкість, то йому стає важко маневрувати, тому від нього можна легко втекти і його легко вполювати», - розповіла співробітниця музею.

Директор Зоологічного музею імені Бенедикта Дибовського Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат біологічних наук Ігор Шидловський розповів про сам експонат.

За його словами, погруддя носорога було здобуте під час мандрівки до Африки братів Водзіцьких наприкінці 1909 року.

У 1952 року Зоомузей отримав унікальний подарунок від Марії Водзіцької, дружини Єжи Водзіцького, відомого галицького мандрівника та натураліста. Вона передала музею значну за чисельністю і видовою приналежністю приватну колекцію африканських тварин та рогів антилоп, зібрану її чоловіком і його рідним братом Олександром, протягом 1909-1910 років на території східної частини Центральної Африки, у той час – Східно-Африканській Німецькій колонії (DOA), яка існувала до 1918 року, до поразки Німеччини у Першій світовій війні.

«Носорога вони здобули на території сучасної Танзанії. 5 січня 1910 року вони поверталися з полювання. Брати побачили, як в траві пробігла велика тварина. Вони подумали, що це молода жирафа, але коли пішли у розвідку, то виявилося, що це носоріг. Єжи Водзіцький зробив постріл, який був критичним для носорога», - розповів Ігор Шидловський.

Фото з полювання на носорога у 1910 році.
Фото з полювання на носорога у 1910 році.
1/1

Здобутий носоріг мав довжину 5 м, висоту 1,5 м, перший ріг – 50 см (тонкий), а другий ріг – 25 см.

«Зважаючи на те, що ріг був тонким, дослідники прийшли до висновку, що це самиця. М’ясну тушу вони віддали місцевим жителям, а погруддя забрали для таксидермічної роботи. Після цього експонат приїхав до Львова.

За результатами африканської подорожі Олександр Водзіцький написав книгу «800 кілометрів у Центральній Африці», у якій описав побут і складнощі, що спіткали братів. А в іншій книзі, Єжи Водзіцького «В горах небесних Тянь-Шаню», її автор лише у вступній частині згадує наскільки важка буда подорож до Африки, де мисливець в певний момент міг перетворитися на жертву... Саме, тому у подорож до Тянь-Шаню вирушив лише Єжи, а брат відмовився. Чому книга Олександра так називається, бо від міста Танга в Танзанії (початок експедиції) до озера Вікторія (закінчення експедиції) – 800 кілометрів», - розповів Ігор Шидловський.

Фото - прес-центр ЛНУ ім. І. Франка.
Фото - прес-центр ЛНУ ім. І. Франка.
1/1

Він наголосив, що погруддю чорного носорога більше сотні років. Воно потребувало серйозної реставрації.

«Цього року його вдалося відносити завдяки старанням співробітників Державного природознавчого музею НАН України», - розповів Ігор Шидловський.

Над реставрацією працювали таксидермісти Віктор Шельвінський та Павлом Кручок, а також скульптор Марина Гороховська.

«Експонат був пошкоджений, груба шкіра потріскала. Тріщини заліплювали гіпсом і цементними розчинами, які давали можливість лише зліпити шви і погіршувало загальний стан експонату. Над реставрацією ми працювали протягом місяця, використовували сучасні матеріали, які є значно стійкішими. Це було досить складно і дуже відповідально», - сказав Віктор Шельвінський.

Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Реставрація. Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
Фото надані Гал-інфо у Зоологічному музеї.
1/10

Павлом Кручок наголосив, що  погруддя чорного носорогу зроблено в Австрії та привезено до Львова.

«Особливо вражає виконання очей. Вони ручної роботи і розписані фарбами. Лише з близька можна це роздивитися. Зараз очі роблять інакше і це справжня рідкість такі художні зразки. Хоча очі для експонатів – це дуже важливо, адже враження на глядача справляють саме вони. Ми під час реставраціє використовували сучасні матеріали, які триматимуться багато років», - сказав Павло Кручок.

Скульпторка Марина Гороховська зауважила, що цей експонат був виконаний настільки майстерно, що його можна назвати справжнім твором мистецтва.

Фото - прес-центр ЛНУ ім. І. Франка.
Фото - прес-центр ЛНУ ім. І. Франка.
1/1

За словами Віктора Шельвінського, на той час подібна робота коштувала дуже дорого, як і зараз.

«Зараз змінилися технології та матеріали. Це була дуже складна робота. Можна сказати, що тогочасні таксидермісти робили твори мистецтва», - сказав Віктор Шельвінський.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ