Галичина здавна славилась мужніми духом українськими синами. Та чи загально відомим сьогодні є той факт, що впродовж 12 років історик, перший президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський (1866-1934) жив у Львові на Софіївці?
«… Я в році 1901 купив кусень ґрунту під містом, щоб поставити собі хату», - писав Михайло Грушевський про один зі своїх будинків у Галицькому районі Львова. Це мальовнича місцина на вул. Івана Франка поруч з церквою Св. Софії, де поблизу розкинувся багаторічний Стрийський парк. У маєтку Михайло Сергійович жив разом з найріднішими йому людьми – дружиною Марією та люблячою донькою Катериною.
Та вже майже через сотню років – 22 серпня 2000 року – маєток переродився: відкрив браму садиби та двері будинку для відвідувачів. Аби зберегти у пам’яті згадку про видатного українського науковця та його сім’ю.
Тож, Гал-інфо завітало в гості до Державного меморіального музею Михайла Грушевського, що чекає на відвідувачів за адресою вул. І. Франка, 154, щоденно з 10:00 до 17:00, окрім вівторка.
При вході на територію музею, варто звернути увагу на чорну металеву браму, адже вона не звичайна, а з таємницею. До сьогодні на ній збереглась фірмова монограма Михайла Грушевського, яку не знищили за часів радянської окупації.
Також йдучи стежкою від входу до безпосередньо самого будинку, важко не помітити, як посеред однотипної плитки вибивається із зеленим відтінком бруківка. Як згодом нам розповіли, відновлюючи подвір’я, перекладали бруківку, але при цьому залишили згадку про часи життя видатного громадського діяча.
У садибі нас радо зустріла вчений секретар музею Софія Легін. Науковиця розповіла, що сьогодні фондова збірка музею налічує понад 25 тисяч автентичних одиниць збереження, які або пов’язані з родиною Грушевських, або датуються тим періодом і дозволяють якомога краще уявити чим жив президент УНР.
«Будинок автентичний, тобто професор Грушевський тут дійсно мешкав з 1901 по 1914 рік. Ліпнина на стелі, двері, фарбування стін, печі – це все оригінальне. Щодо розписів, то вони були віднайдені у ході реставрації та відновлені за фотоспогадами. Плиточка на веранді також справжня».
Проте Софія Легін наголошує на тому, що збирати речі, що пов’язанні з діяльністю Михайла Сергійовича напрочуд складно. Вся справа у тому, що за його життя ім’я було заборонено. Тож, все пов’язане з його існуванням спалювали, нищила, або якщо вдавалось, то старанно ховалось.
У шести експозиційних залах Музею висвітлюються практично всі етапи життя та праці вченого. Одна з кімнат – це вітальня, або як її ще називали – "САЛЬОН".
Двері з неї ведуть до залу НТШ, який водночас виконував функцію їдальні, адже для зручності з іншої сторони до цієї кімнати вели двері з кухні. Саме тут на робочому столі Михайла Грушевського стоїть його органайзер – дерев’яний ноутбук, який мав форму куба та наче папки на комп’ютері мав міні-полички, де сортував усі свої документи, нагадування та записи.
Наступна – це гуцульська кімната, яка немов би дихає чарівним світом мальовничих Карпат. Адже саме там, у с. Криворівня сім’я Грушевських мала невелику садибу над річкою Бережницею, куди щороку влітку виїжджали разом з родиною на вакації. Вигляд криворівнянської вілли Грушевських зберігся лише на світлинах, які можна побачити у цьому залі, оскільки сам будинок було зруйновано у 1917 році російськими військами. А саму кімнату було відтворено за світлиною, яку вдалось зберегти до сьогодні.
Двері з мальовничих Карпат ведуть до передпокою, а звідки до залу "Лілії".
Ця кімната належала єдиній та улюбленій доньці Михайла Сергійовича – Катерині. Тут на стіні бачимо портрет маленькою професорівна, який написав Іван Труш (тут представлена копія). Предмети у кімнаті та світлини свідчать про те, що остання в роді Грушевського плекала щиру любов до тварин, зокрема, до котів.
Не менш вражає робітня українського історика, де ціла стіна забита книжка згори-донизу. Особливу увагу ми звернули на Brockhaus Enzyklopädie.
Як відомо, це німецька багатотомна універсальна енциклопедія, що видається з початку XIX століття. Однією з її особливостей є яскраві чіткі, наче цифрового друку, малюнки.
За словами Софії Легін, на експозиції особливий акцент зроблено на львівському періоді діяльності Грушевського – 1894-1914 роки. Відновлені меморіальні інтер’єри, а в них: меблі, речі побуту, фотографії, документи, переносять відвідувачів у початок ХХ століття та створюють ілюзію присутності господарів дому.
"Музей вирізняється серед інших тим, що відвідувачі без перешкод можуть доторкнусь до сторічної історії, і жодний ланцюжок не стануть на заваді. Для цього варто лиш попередити екскурсовода. Така відкритість музею можлива завдяки тому, що безпосередньо на самій експозиції, на відмінну від фондів музею, представлено ряд копій, аби гості садиби мали нагоду максимально відчути Львів на початку ХХ століття.
Переважно музей відвідують львівські школярі з вчителями та студенти з викладачами. Приїжджають і з області. Специфіка меморіальних музеїв у тому, що звісно можна самостійно оглянути будинок громадського діяча, але особливо іноземцеві, який не знає історію України, буде важко зрозуміти контекст. Тому ми радимо пізнавати експозицію разом з екскурсоводом.
Мали такий випадок, коли в гості до нас завітали туристи з Японії. Цікаво те, що ми практикуємо проведення виставок англійською мовою, проте наші гості з країни сходження сонця навідріз відмовились від цієї функції та забажали, щоб розповідь екскурсовода була саме українською.
Також ми неодноразово приймали гостей з Німеччини, з Франції, а також діаспору. Шкода, що до нас зрідка приходять західні сусіди - поляки, в більшості не люблять цей музей.
На жаль, географія музею диктує свої правила, тому наш заклад переважно залишається поза туристичним маршрутом. Адже в історичному центрі Львова зконцентрована значна кількість пам'яток архітектури, музеїв, театрів, а ще ряд розважальних та гастрономічних закладів, які поглинають туристів з ранку до вечора.
Проте це не заважає нам приймати гостей. Тож, радо запрошуємо Вас завітати до Державного меморіального музею Михайла Грушевського, що чекає на відвідувачів за адресою вул. І. Франка, 154, щоденно з 10:00 до 17:00, окрім вівторка".
