Сьогодні за двоставковим тарифом мешканці оплачують за тепло у 70% міст країни. Про це повідомила прес-служба ЛМР.
У жовтні 2006 року Кабінет Міністрів України зобов'язав усі теплопостачальні підприємства застосовувати у роботі двоставкові тарифи. Двоставковий тариф дозволяє зменшити фінансове навантаження на споживачів в опалювальний період та забезпечити зменшення збитків підприємства, створити засади для підвищення якості безперебійного теплопостачання споживачів. Впровадження двоставкового тарифу дозволяє забезпечити фінансову стабільність теплопостачальних підприємств теплових мереж, підготувати теплове господарство до роботи в зимовий період.
Так, кожного року ЛМКП «Львівтеплоенерго» витрачає близького 10 млн грн на ремонтні роботи влітку. Акумулювати такі кошти стало можливо завдяки двоставковому тарифу.
Коли на житлові будинки не подається тепло, це не означає, що підприємство не працює. Адже працівників можна побачити на ліквідації проривів, виявлених після гідравлічних випробувань, бухгалтерія обліковує плату від споживачів, сплачує податки та нараховує заробітну плату, диспетчерська служба стежить за роботою підприємства.
Історія впровадження двоставкових тарифів на тепло в Україні триває вже 11 років. Ще у 2000 році Міністерство державного будівництва видало наказ про Правила розрахунків двоставкових тарифів на послуги з централізованого теплопостачання. А у жовтні 2006 року Кабінет Міністрів України зобов'язав усі теплопостачальні підприємства застосовувати у роботі двоставкові тарифи.
Двоставковий тариф, який діє у Львові з 2006 року, діє й у близько 70% міст України. Так, по двоставковому тарифу розраховуються за теплопостачання у Вінниці, Луцьку, Запоріжжі, Івано-Франківську, Білій Церкві, Луганську, Миколаєві, Одесі, Сумах, Тернополі, Харкові, Хмельницьку, Черкасах, Чернівцях, Севастополі, Переяславі-Хмельницькому, Мелітополі, Маріуполі, Броварах, Березані, Бердянську.
Впродовж усього року містяни платять за тепло, але за різними ставками. У літній період плата нараховуватиметься лише за постійні витрати підприємства (обслуговування і ремонт мереж, котелень, заробітна плата та інше), а під час опалювального сезону до цього додають плату, необхідну для придбання газу, електроенергії, вироблення і транспортування тепла.
Сума, яку б мешканці платили за теплопостачання за одноставковим тарифом дорівнює тій, яку споживачі платять за двоставковим. Відмінність в тому, що за одностовковим тарифом цю суму сплачують за 6 місяців, за двоставковим вона розбита на 12 місяців.
