У січні 2020 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 3,2% (з 4,1% у грудні). У місячному вимірі ціни зросли на 0,2%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України, - інформує прес-служба НБУ.
Інфляція на початку 2020 року очікувано вийшла за нижню межу цільового діапазону 5% ± 1 в.п. Уповільнення інфляції зумовлене, передусім, подальшим впливом минулорічного зміцнення гривні на споживчі ціни. Додатково цей ефект підсилювався зниженням світових цін на енергоносії та збільшенням пропозиції сирих продуктів харчування. Ці чинники переважили вплив високих темпів зростання споживчого попиту та заробітних плат.
Сповільнення інфляції в січні відповідало траєкторії прогнозу НБУ, опублікованому в Інфляційному звіті за січень 2020 року.
- Базова інфляція сповільнилася до 3,3% р/р (проти 3,9% р/р у грудні). Зміцнення гривні продовжувало відображатися на вартості імпортованих товарів і товарів із високою часткою імпорту в собівартості. Крім цього, послабленню фундаментального інфляційного тиску сприяло поліпшення інфляційних очікувань усіх груп респондентів.
Під впливом курсового чинника поглибилося падіння цін на непродовольчі товари (до 3,0% р/р). Нижчими за торішні були ціни на одяг та взуття, автомобілі, побутову техніку та електроніку. Окремі товари цих категорій подешевшали на 5-12%. Незначним було зростання цін на меблі, посуд, квіти, побутову хімію та фармацевтичну продукцію.
Надалі сповільнювалося зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки (до 4,6% р/р), передусім тих, які суттєво залежні від імпорту. Так, меншими темпами зростали ціни на макаронні вироби, рибу та морепродукти, чай, а ціни на рис та оливкову олію знизилися. Крім того, високий врожай зернових сприяв уповільненню зростання цін на хліб та борошняні вироби.
Темпи зростання вартості послуг очікувано знизилися (до 11,5% р/р), однак залишалися найвищими серед основних компонент інфляції. Це пояснюється збереженням стійкого споживчого попиту та збільшенням витрат бізнесу, зокрема на оплату праці. Високими темпами зростала вартість послуг освіти, мобільного зв’язку, кабельного телебачення, перукарень, медичних послуг. Підвищення цін на фінансові, нотаріальні, ритуальні послуги, а також послуги готелів навіть прискорилося. Водночас зберігався вплив зміцнення гривні на вартість послуг, які переважно мають високу частку імпорту в собівартості (кінотеатри, Інтернет, хімічне чищення) або вартість яких має тісну прив’язку до курсу (оренда житла, туристичні послуги).
- Суттєво знизилися темпи зростання цін на сирі продукти харчування (до 1,1% р/р). Завдяки гарному врожаю більшості овочів та порівняно теплій погоді в листопаді – січні поглибилося падіння цін на капусту, моркву, цибулю, буряк, помідори, огірки, баклажани, перець. Зростання цін на картоплю також уповільнилося. Зниження вартості кормів, посилення конкуренції на зовнішніх ринках та нарощування внутрішнього виробництва зумовили здешевлення курятини та яєць. Зміцнення гривні та достатня імпортна пропозиція сприяли зниженню темпів зростання цін на фрукти, передусім на банани та цитрусові.
- Темпи зростання адміністративно регульованих цінзнизилися (до 8,0% р/р). Зокрема, нижчими темпами зростали ціни на алкоголь та тютюнові вироби. Вартість опалення та гарячої води практично повернулася до минулорічних рівнів. Попри зростання тарифів на газ для населення у місячному вимірі (з урахуванням зміни формули розрахунку ціни та відокремлення платежу за транспортування), вони залишалися суттєво нижчими, ніж рік тому.
- Падіння цін на паливо уповільнилося (до 6,1% р/р). Вичерпання ефекту від зниження світових цін на нафту у попередні місяці компенсувалося міцнішим курсом гривні та зменшенням торговельної націнки.
Споживча інфляція, за прогнозом НБУ, перебуватиме нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. упродовж наступних місяців, все ще відображаючи ефект минулорічного зміцнення гривні, нижчі світові ціни на енергоресурси та послаблення тиску з боку пропозиції окремих продуктів харчування. Однак до кінця року вона повернеться у межі цільового діапазону внаслідок високого внутрішнього попиту та подальшого пом’якшення монетарної політики НБУ.
