У неділю, 16 квітня, в Туреччині проходить референдум про внесення 18 поправок до конституції країни. Вони зміцнять владу президента, узаконивши перехід від парламентської форми правління до президентської. Прийняття цих змін буде означати кардинальні політичні зміни в новітній історії країни. Повідомило УНІАН.
Нова конституція, запропонована командою президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, в разі її прийняття, дасть йому повноваження призначати міністрів, представляти бюджет, висувати кандидатури більшості суддів вищих судів і видавати укази, які отримають статус законів. Президент зможе оголошувати надзвичайний стан і розпускати парламент.
В турецькому уряді вважають, що внесення поправок до конституції спростить і зміцнить систему управління країною. Запропонованими поправками пропонується скасувати посаду прем'єра, збільшити кількість депутатів парламенту і внести зміни в судову систему.
Критики нового документа стверджують, що Ердоган намагається легітимізувати систему влади, яка, по суті, є одноосібним управлінням. Прихильники наводять у приклад інші політичні системи з сильною роллю президента Франції і США - і кажуть, що "вертикаль влади" необхідна для ефективного управління країною.
Крім того, нова конституція обмежує права військових: у відповідності з нею люди, що мають відношення до збройних сил, не зможуть брати участі у виборах.
Завдяки новій конституції Реджеп Ердоган зможе залишатися при владі аж до 2029 року. Вона збільшує президентський термін до п'яти років і дозволяє президенту залишатися при владі два терміни поспіль. Якщо поправки будуть прийняті, а Ердоган виграє вибори в 2019 році, він зможе залишитися на посаді ще на десять років.
Сам Ердоган відкидає всі звинувачення в спробах взяти під контроль суди або нейтралізувати парламент. Однак деякі вже відзначають, що в турецьких ЗМІ кампанії за відмову від реформ було приділено непропорційно мало уваги, вбачаючи в цьому цензуру.
Референдуму про розширення повноважень президента передувала організована військовими невдала спроба державного перевороту 15 липня. Після неї турецька влада почала масштабні чистки.
Понад 80 тисяч осіб, серед яких військові, судді, журналісти, декани та викладачі університетів, позбулися своїх посад через підозри в підтримку опозиційного діяча Фетхуллаха Гюлена, якого Анкара вважає організатором путчу. Сам Фетхуллах Гюлен категорично заперечує свою причетність до спроби повалення президента Реджепа Тайіпа Ердогана. Тоді ж управління вищої освіти Туреччини вимагало звільнити всіх 1577 деканів турецьких університетів. У рамках розслідування справи про заколот понад 35 тисяч осіб були затримані, з них 17 тисяч офіційно арештовані.
Після цього вплив Ердогана в країні зміцнився, і тепер він хоче закріпити це законодавчо, говорять коментатори. В кінці березня Ердоган заявив, що голосування за розширення його повноважень на референдумі стане найкращою відповіддю "фашистській і жорстокій" Європі, яку президент Туреччини в останні тижні запекло критикує з націоналістичних і релігійних позицій.
Конституція Туреччини прийнята на всенародному референдумі 7 листопада 1982 року. Нинішня конституція - вже четверта за рахунком, її автори - військові, що захопили владу в результаті перевороту 1980 року.
