9-10 березня в Ризі Фонд Конрада Аденауера в Латвії, Латвійський університет та Урядова комісія з наукових досліджень КГБ провели Міжнародну наукову конференцію «Мережа: довірені особи, інформатори, резиденти, агенти і позаштатні працівники тоталітарних служб».
Про це йдеться у повідомленні Українського інституту національної пам’яті.
З українського боку участь у конференції взяв начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик. Під час презентації «Відкритий доступ до архівів КДБ: український досвід для Латвії» Ігор Кулик розповів про історію становлення доступу до архівів КГБ в Україні, про ключові етапи та виклики, які стояли перед українським суспільством у сфері відкриття документів комуністичних спецслужб, поділився тими напрацюваннями, які можуть бути корисними Латвії в процесі надання доступу до документів радянського тоталітарного режиму.
Учасники з Латвії, Литви, Естонії, Німеччини, Молдови та Росії поділилися інформацією у сфері доступу до архівів КГБ, розповіли про досвід люстрації, обмінялися теоретичними та практичними аспектами політики національної пам’яті щодо подолання наслідків комуністичного тоталітарного минулого.
«У травні поточного року Урядова комісія з наукових досліджень КГБ (Латвія) представить владі та громадськості свій звіт щодо необхідності повного відкриття всіх документів КГБ. Проте нині в Латвії і досі доволі поширеними є схожі аргументи «проти», які теж лунали в Україні до прийняття Закону про доступ до архівів. Українські напрацювання у формі різноманітних опитувань, розробка відповідних концепцій, проведення інформаційних кампаній, консультування громадськості, створення майданчиків для дискусії – все це може бути корисним Латвії», – повідомив начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.
Крім того, Ігор Кулик зустрівся з керівництвом Національного архіву Латвії та відвідав Державний архів Латвії, де ознайомився з структурою та роботою читального залу, лабораторії копіювання та фондосховища.
