Тліюча війна за місця вшанувань пам'яті поляків і українців нідо чого не призводить. Польщі і Україні давно час розібратися з історичною пам'яттю обох народів.
Інцидент в польському селі Грушовичі розсварила Польщу і Україну. Представники націоналістичних організацій провели там незаконний демонтаж пам'ятника, присвяченого УПА. І саме вони нав'язали тон дискусії, якому легко піддалися державні інститути. Про це на сторінках Rzrczpospolita пише польський публіцист і політолог Марек Козубаль, нагадуючи, що перед інцидентом в Польщі випадки нівечення польських поховань сталися і в Україні.
А крім того, інцидент в Грушовичах стався якраз на 70 річницю операції "Вісла", в ході якої комуністична влада у Варшаві вигнала з домівок 140 тисяч польських громадян українського походження. Але після демонтажу пам'ятника УПА у підкарпатському селі тема жорстокої операції відійшла на другий план, в той час як представники обох країн почали робити дуже жорсткі коментарі. МЗС України звинуватив польську сторону в провокації, а український Інститут національної пам'яті заявив, що інцидент в Грушовичах - це черговий "акт наруги над пам'ятними місцями українського народу в Польщі". Відомство навіть повідомило, що оскільки польська влада не реагує на такі випадки, то українська сторона може призупинити процес легалізації польських об'єктів на території України.
Інститут національної пам'яті Польщі не забарився з відповіддю і заявив, що українське відомство не стало "патнером, готовим до співпраці в питанні місць поховання загиблих, закатованих і загиблих у результаті воєнних злочинів, геноциду, етнічних чисток і політичних репресій". А те, що Варшава не реагує на знищення українських пам'ятників, у польському інституті назвали неправдою. Також польське відомство заявило, що підтримує діяльність української меншини в питанні виявлення і вшанування місць поховання українців, "загиблих, закатовахи і померлих у 20-му столітті на нинішній території Польщі", а також жертв операції "Вісла".
Втім, зауважує, що не погоджується з глорифікацією УПА, і скаржиться, що через діяльність, націлену на усунення незаконних пам'ятників, які "ганьблять добре ім'я Польщі", Україна відмовляє у праві гідного поховання польським "цивільним жертвам злочинів".
"Сьогодні можна зробити висновок, що інститути обох країн опинилися в клінчу. Тим часом, ця битва давно вже повинна була б закінчитися. Для того, напевне, бажаним був би примирливий крок у цьому питанні з боку президента Польщі. Посередництво і діалог сьогодні потрібен, як ніколи", - пише оглядач.
Нагадаємо, в жовтні минулого року польському селі Верхрата на кладовищі вандали знищили пам'ятник бійцям Української повстанської армії. 22 липня минулого року Сейм Польщі услід за Сенатом встановив 11 липня днем пам'яті жертв геноциду", здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої у 1939-1945 рр..". У відповідь на рішення Сенату та постанову Сейму Польщі, 8 вересня Верховна Рада ухвалила постанову, в якій засудила "односторонні дії Сенату і Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття".
