29 лютого 1908-ого народилася Марія Бек, українка, яка стала першою жінкою-депутатом в міській раді міста Детройт (CША), очолюючи її впродовж 20 років. Визнана однією із визначних жінок штату Мічиган.
Її батьки походили із Лемківщини. Емігрували до США, але підтримували вдома українські традиції, розмовляли із дітьми рідною мовою. І коли Марії, яка народилася у Штатах, виповнилось 13 років прийняли дуже нетипове рішення - відправити вчитися її і молодшого брата Івана на Батьківщину.
Діти поїхали у Коломию. Там Марія ходила до гімназії. Вступила до “Пласту” у 13 курінь ім. Орисі Завісної. А також навчалася у гуртку народних танців відомого хореографа Василя Авраменка, якого у діаспорі згодом називали “батьком українського танцю”.
У 1925-ому вони повернулися до США. Згодом Марія стала першою українкою, яка здобула ступінь доктора юриспруденції у Пітсбурзькому університеті.
“The Lady of Many First’s” - так вона увійшла в історію штату Мічиган, бо справді була зачинателькою багато у чому.
1949-ого Марію обрали до міського уряду Детройту (“радна” - так називали цю посаду імігранти). Це вперше за 250 років існування міського самоврядування цього міста до Ради увійшла жінка. Через рік вона стала Президентом міської ради, заступала мера міста за його відсутності і обіймала цю посаду 20 років.
Цікавий момент, що Марія заснувала у Раді (де були виключно чоловіки) так звану “скриньку лихослів’я”, куди мав класти гроші кожен депутат, котрий сказав лайливе слова. Навіть за “прокляття” та “чорт забирай” доводилося платити долар. Гроші зі скриньки йшли на благодійність.
Марія виступала за права нацменшин і проти расизму - вперше призначила афро-американську жінку у Раду наглядачів Детройта (це у 50-ті роки, ще за десятиліття до руху Мартіна Лютера Кінга). Дбала про екологію міста, особливо чистоту питної води, оберігала пам’ятки архітектури, допомагала малозабезпеченим, розвивала молодіжний спорт, щоб зменшити кількість малолітніх правопорушень у місті.
Постійно у своїх виступах згадувала Україну, яка змушена жити під тоталітарним режимом. Дописувала в діаспорні видання під псевдонімом Маруся Синенька. Була надзвичайно активною в жіночому русі: організувала відділи Союзу українок Америки у різних містах, заснувала перше Українсько-американське жіноче товариство, діячка Світової федерації Українських жіночих організацій.
Із 85-літтям її привітали чотири американські президенти. Марія Бек нагороджена орденом Святого Володимира, отримала відзнаку у 2003-ому на Світовому конгресі українців.
Померла у 2005-ому. Похована на православному цвинтарі Саут-Баунд-Бруку у штаті Нью-Джерсі.
Фото Марії Бек прикрашає Залу слави міської ради Детройта. Її включили у список визначних жінок штату Мічиган.
Джерело: Локальна Історія
