Після широкомасштабного вторгнення погляди українців кардинально змінилися
Фото: Depositphotos
Більшість українців вважають, що країна рухається у напрямку до згуртованості і єдності. А до повномасштабного вторгнення Росії думки українців були кардинально іншими.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 29 листопада − 9 грудня 2023 року, інформує Українська правда.
"Після широкомасштабного вторгнення погляди українців кардинально змінилися. На кінець 2023 року більшість українців – 69% – дотримувалися думки, що українці потроху долають суперечності та йдуть шляхом до згуртованої політичної нації. Частка тих, хто бачить поглиблення суперечностей і розкол, скоротилася до 25%. Решта 6% не змогли визначилися зі своєю думкою", - зазначили у КМІС.
Соціологи нагадали, що у 2020 році лише 35% українців вважали, що країна йде шляхом об’єднання, а 58%, навпаки, тодішню ситуацію сприймали як рух до розколу.
Наразі ж у всіх регіонах більшість населення вважають, що українці долають внутрішні суперечності і йдуть шляхом згуртування.
Відносно більше таких на Заході (74%) і в Центрі (39%), але і на Півдні та Сході переконлива більшість бачать згуртування в єдину політичну націю (відповідно, 66% і 65%).
Незалежно від мови спілкування вдома більшість опитаних вважають, що українці все ж долають внутрішні суперечності.
Соціологи вказують, що серед українськомовних респондентів частка таких респондентів дещо вища (75%). Але і серед російськомовних більшість (60%) мають оптимістичні думки щодо єднання українців.
Дослідження тривало з 29 листопада до 9 грудня 2023 року. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 031 респондента від 18 років, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10%, 1,5% − для показників, близьких до 5%.
Повідомляється, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Але соціологи все одно вважають, що отримані результати зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
