На кафедрі реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» відреставрували унікальну пам’ятку ХІІ ст., відому серед науковців як «камінь Кузьми». Це вапняковий блок із написами, який був знайдений в с. Крилос на городищі княжого Галича. Про це сьогодні, 27 червня, Гал-інфо розповів кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Василь Петрик.
Як зазначив кандидат історичних наук, асистент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Віктор Мельник, пам’ятка була знайдена під час археологічних розкопок експедиції Інститут українознавства імені І.Крип'якевича НАН України.
«Двоє з членів цієї експедиції – це керівник експедиції Юрій Лукомський та Василь Петрик працюють на нашій кафедрі. Їхня знахідка - це так званий «камінь єпископа Кузьми», який потім почали називати «каменем Кузьми», через напис виявлений на ньому. Він є дуже цінними, адже ми маємо принаймні ім’я, маємо стилістику різьблення, що є унікальним для архітектури Галича», - сказав Віктор Мельник.
Він зазначив, що є кілька версій походження каменю. Оскільки його знайшли біля місця, де був великий Успенський собор, то припускають, що він саме з цього храму. Інша версія – він може походити з менших церков, які були на цьому терені.
Знахідка, за словами Віктора Петрика, була виявлена археологами під час досліджень в с. Крилос Галицького району Івано-Франківської області, на території якого в середні віки існувала столиця Галицько-Волинської держави — Галич.
«Перед нами різьблений білокам’яний блок, котрий має характерні мотиви розвинутого романського мистецтва з написами. Це унікальна пам’ятка для цілої України. Це єдиний екземпляр на території України та Центральної Європи, який не має аналогів, відомих науковцям», - зазначив Василь Петрик.
Дослідників особливо зацікавили написи на камені, які добре збереглися і які завдяки роботі реставраторів вдалося прочитати.
«Написи є дуже цікаві. Їх свого часу розшифровував відомий львівський мистецтвознавець Володимир Вуйцик. Один із написів він прочитав так: «Господи, Кузьма писав». Єдина особа, котра пов’язана з Галичем і згадується у літописі під іменем Кузьма, – це єпископ Галицький Кузьма, який відомий із 1165 року, ймовірно, став єпископом у 1157 році», - сказав Василь Петрик.
Саме виявлені написи дозволяють зробити припущення про датування знахідки.
«Цей напис дозволяє приблизно датувати камінь другою половиною ХІІ ст. Можливо він походити із знаменитого Успенського собору, катедральної церкви Галича, місця, де вокняжився свого часу князь Данило Романович, який згодом став королем Руси. Це є дуже символічний для нас об’єкт», - наголосив Василь Петрик.
За його словами, пам’ятка має сакральний зміст.
«На цьому фрагменті ми бачимо нижнє рамено хреста з літерами, які розшифровуються як «Ісус Христос NIKA» (Ісус Христос Перемога). Це теж дуже характерний елемент християнського мистецтва часів районного середньовіччя, особливо візантійського мистецтва», - наголосив Василь Петрик.
Реставратором пам’ятки є студентка-магістр Юлія Андріїв. За її словами, реставрація такої пам’ятки є дуже відповідальною справою і великою честю. Вона виконала копію фрагменту у гіпсі, щоб зберегти на кафедрі.
Як зазначив Василь Петрик, у магістерській роботі було зроблено спробу не лише очищення та консервації цього об’єкту, але й - графічної реконструкції.
«Вперше в Україні зроблена реконструкція такого елементу, незважаючи на великий масив білокам’яних, різьблених деталей пов’язаних з Галичем. Поки не опрацьований повний каталог таких білокам’яних елементів. Ми ще не маємо повної інформації про характер і поєднання цих елементів. Думаю, що це добрий початок великої дослідницької роботи, який ми проведемо на базі нашої кафедри», - зазначив Василь Петрик.
Він припускає, що знахідка є фрагментом кам’яного стовпа, на якому був орнаментований хрест.
«Єдина збережена пам’ятка галицької архітектури Княжої доби – це церква Пантелеймона (у Галичі). На стінах церкви є безліч рисунків та вирізьблених хрестів з мотивами так званого пророслого хреста, рослинними орнаментами, із зображенням пагонів, Це вважається унікальною особливістю Пантелеймонівською церкви. Отож, "Камінь Кузьми" демонструє, що така орнаменталістика є характерною не лише для церкви Пантелеймона, яка є пізнім етапом у розвитку галицької архітектури, але й раніших об’єктів, зокрема й Успенського собору княжого Галича», - сказав Василь Петрик.
Додамо, що Галицька єпархія була православною єпархією, утвореною у ХІІ столітті як адміністративна одиниця Київської митрополії. Вперше вона згадується в літописних джерелах у 1156 році, коли архієреєм був Козьма (Кузьма).
У 1157 році в Галичі за князя Ярослава Осмомисла було зведено величний катедральний Успенський собор, який за розмірами храмів того часу (37,5×32.4 м), поступався лише Софії Київській.
Більше відео дивіться на нашому каналі YouTube.
