9 вересня 2020 року Кабінет Міністрів схвалив постанову “Про затвердження порядку формування та діяльності кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів”. Про це повідомили у прес-службі Міністерства культури та інформаційної політики України.
Документ розробило Міністерство культури та інформаційної політики спільно з фахівцями Інституту археології Національної академії наук України на виконання статті 35 закону “Про охорону культурної спадщини”.
“Ця норма майже 20 років не виконувалася, і нарешті питання врегульоване”, - зазначила заступник Міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.
Відповідно до постанови, основним завданням кваліфікаційної ради є визначення наявності або відсутності у виконавця робіт-фізичної особи фахового рівня, достатнього для здійснення археологічних досліджень тієї чи іншої пам’ятки культурної спадщини.
До складу кваліфікаційної ради має входити 9 осіб:
- три представники Інституту археології НАНУ;
- один представник наукової установи НАНУ, для якої діяльність із дослідження археологічної спадщини є основною;
- один представник історико-культурного заповідника або музею, у складі якого є археологічний підрозділ;
- два представники державного закладу вищої освіти, що готує фахівців-археологів не нижче магістерського рівня;
- два представники громадського об’єднання, що займається захистом інтересів археологів.
Стаття 35 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, зокрема, передбачає, що дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання виконавцем робіт вимог охорони культурної спадщини та наявності у нього необхідного кваліфікаційного документа, виданого кваліфікаційною радою.
