Основна ціль — щоб усі українські діти незалежно від їхнього етнічного походження на високому рівні володіли державною мовою.
Вдосконалення стандарту вивчення української мови як державної, збільшення кількості годин на вивчення державної мови та навчання нею, а також інші заходи для покращення якості вивчення української у школах. Про це йшлося на зустрічі Міністра закордонних справ Вадима Пристайка та Міністра освіти і науки Ганни Новосад із Міністром зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петером Сійярто, 7 лютого 2020 року.
«Основний лейтмотив цієї зустрічі — ми закриваємо політичні дискусії щодо мовного питання для шкіл з мовою навчання нацменшин і зосереджуємося на роботі з вчителями та методистами. Для нас це дуже важливо, адже основна ціль — щоб усі українські діти незалежно від їхнього етнічного походження на високому рівні володіли державною мовою. Водночас ми поважаємо конституційне право кожної дитини вивчати та навчатись рідною мовою. Зараз наша дискусія має бути сконцентрована навколо підвищення якості навчання. Для цього ми стимулюємо професійний розвиток вчителів, робимо пришкільні табори та запроваджуємо сучасні методики у роботу шкіл»,— відзначила Ганна Новосад.
Петер Сійярто під час зустрічі, зокрема, повідомив, що Угорщина готова підтримати проект із удосконалення стандарту вивчення української мови як державної, а також підтримати розробку методик для викладання української мови для меншини.
«Допомогти учням угорського походження зберегти знання рідної мови та переконатися, що вони знають рідну мову. Ці дві речі не виключають одна одну. Ми матимемо діалог щодо методології з професіоналами для вдосконалення стандартів вивчення української мови як державної. Угорщина готова підтримати цю ініціативу», — зазначив Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини.
Він також запропонував Міністру Ганні Новосад розглянути дві можливості, які б могли, на його думку, забезпечити кращі умови для вивчення рідної мови для угорської громади. Серед них:
- прирівняти угорську мову до мови корінного народу;
- збільшити кількість годин на вивчення української мови, але не за рахунок інших предметів, а за рахунок збільшення годин на предмет «Українська мова».
Щодо збільшення кількості годин на вивчення української мови без зменшення кількості предметів, що вивчаються угорською, Ганна Новосад відзначила, що Україна не може змусити навчатись дітей впродовж 7 днів на тиждень. Саме до такого результату, на її думку, може призвести така ініціатива.
«Ми маємо чіткі межі того, яким має бути навантаження дитини. Якщо ми збільшимо його — це вже загроза для здоров´я дітей. Цю межу ми точно переходити не будемо. Зараз ми маємо Закон «Про повну загальну середню освіту», який, з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, виписав збалансовану систему, за якою поступово відбувається збільшення відсотку предметів, що викладаються українською. Які предмети вивчати державною — рішення школи. Це оптимальний варіант», — додала Міністр.
Що стосується визнання угорської меншини корінним народом, то, на переконання Ганни Новосад, це політичне питання.
«Корінні народи у нас чітко визначені в законодавстві. Потрібно розуміти, що зміна переліку країн порушить основні закладені принципи. Корінними народами наразі розглядаються ті, що не мають іншої держави, окрім України, яка відстоює розвиток їхньої культурної і мовної спадщини. Угорська мова під цей принцип не підпадає», — відзначила Ганна Новосад.
Міністр підкреслила, що Україна послідовно виконала усі рекомендації Венеціанської комісії.
«Далі — системний діалог із освітянами. Для цього вже в лютому фахівці МОН матимуть зустрічі в Закарпатті для обговорення з освітянами положень проекту Державного стандарту про базову освіту»,— наголосила Ганна Новосад.
Нагадуємо, що 16 січня було прийнято новий Закон «Про повну загальну середню освіту».
