У Державному бюджеті України на 2012 рік для Держгірпромнагляду передбачено видатки у сумі 220 млн. грн. на фінансування проектів, пов’язаних з підвищенням рівня безпеки шахт шляхом впровадження уніфікованих телекомунікаційних систем диспетчерського контролю і автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС), а також модернізацію та надання функції керуючих тим системам, які вже встановлені на вугледобувних підприємствах. Про це сьогодні, 19 січня, під час прес-конференції в ІА «Українські національні новини» заявив перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан. Про це повідомила прес-служба терупарвління Держгірпромнагляду у Львівській області.
Ще 30 мільйонів у Державному бюджеті передбачено на впровадження Єдиного Центру гірничої безпеки у Луганську, куди надходитиме інформація з усіх шахт, на яких впроваджена система УТАС, 2 мільйони – на навчальний центр, де працювати з уніфікованою системою навчатимуться гірничотехнічні інспектори і спеціалісти відомчого контролю українських шахт.
Система УТАС буде не лише контролювати процес, вона ним керуватиме, що зведе до мінімуму людський фактор. Якщо диспетчер вчасно не відреагує на попередження системи – енергопостачання на потенційно-небезпечній ділянці автоматично відключиться. Унікальність УТАС полягає в тому, що вона об’єднує усі наявні нині системи безпеки і бере на себе дедалі більше функцій. Датчики температури повітря у виробці, датчики водню, аналіз стану цілісності канатів, підсистема аерогазової обстановки в шахті, – цей список не є вичерпним і постійно розширюється. Цього року до наявного переліку можна буде додати і датчики пилу.
Попри те, що рівень загального травматизму в 2011 році порівняно з 1992 знизився майже вдесятеро, а смертельного – втричі (у 1992 році було травмовано 46,6 тисяч шахтарів і загинуло 445, в 2011 – 4255 і 161 відповідно), порівняно з минулим роком смертельний травматизм серед шахтарів зріс на 30 випадків зі 131 до 161. Варто відзначити, що 15% смертельних випадків сталося внаслідок серцево-судинних захворювань.
Найбільше гірників загинуло за звітний період від обрушення вугілля – 40 осіб або 28,6% від підземних вибухів газу і пилу – 29 або 20,8%, під час експлуатації підземного транспорту – 22 або 15,7%, за фактором «інше» – 28 або 20%, з них від серцево-судинних захворювань – 22 або 15,7%, на поверхні під час ремонтних робіт і обслуговування поверхневих технологічних комплексів – 24 або 14,6%.
На шахтах, підпорядкованих Міненерговугілля України, травматизм зі смертельними наслідками зріс на 2 випадки (86 проти 84) або на 2,4%. На підприємствах недержавної форми власності сталося 75 нещасних випадків зі смертельним наслідком (в минулому – 47) або 47,6% від усіх, з них 25 – на малих приватних шахтах (в минулому – 22), що становить 17% від усіх загиблих.
Зростання рівня виробничого травматизму і аварійності на шахтах недержавної форми власності становить 50 випадків або 278 відсотків, тобто майже в 3 рази. Серед підприємств недержавної форми власності найбільше зростання виробничого травматизму зі смертельними наслідками сталося на шахтах ПАТ «Краснодовугілля» +26 (31 проти 5) через вибух метану на шахті «Суходільська-Східна», під час якого загинуло 28 гірників.
Така структура виробничого травматизму спричинена високим рівнем аварійності і свідчить про недостатню увагу відповідних служб до виконання на шахтах вимог пилогазового режиму і провітрювання гірничих виробок, низьку ефективність СУОП, вимог паспортів кріплення, технології відкатки вантажів, якісного та своєчасного проведення медичних оглядів і, в цілому, до поліпшення умов праці безпосередньо на кожному робочому місці.
За словами заступника директора Департаменту Міненерговугілля Ігоря Ященка, програмою міністерства у цьому році передбачено зменшення рівня загального травматизму на 10%, смертельного – на 5%
Довідка:
На сьогоднішній день в країні 380 шахт. 225 з них – належать до сфери управління Міненерговугілля (державні), 155 – недержавної форми власності. Всі вони, особливо розташовані на Донбасі, характеризуються найскладнішими гірничо-геологічними умовами. Cередня глибина розробки вугільних пластів вже перевищила 700 м, а на 26 шахтах роботи ведуться на глибині 1000 і більше метрів. З загальної кількості шахт більше 75% віднесені до ІІІ категорії та вище з небезпечності за газом метаном, дві третини – до небезпечних з вибуховості вугільного пилу. Більше 40% шахт розробляють пласти, небезпечні за раптовими викидами вугілля, породи та газу. На 30% шахт температура повітря в багатьох вибоях перевищує санітарні норми і потребує регулювання теплових умов.
