Генеральний директор ПАТ ДТЕК Західенерго Андрій Шувар розповів про шляхи вирішення екологічних проблем підприємства. Зокрема, він торкнувся теми встановлення на енергоблоках сучасних електрофільтрів та проблеми золошлаків, які можуть бути використані як сировина для бідвництва доріг. Про це пише Zaxid.net.
Теплові електростанції ДТЕК Західенерго входять до десятки найбільших забруднювачів навколишнього середовища серед підприємств області. Як мінімізувати негативний влив, що для цього робите?
Насамперед слід зазначити, що Добротвірській ТЕС вже 60 років, а Бурштинській ТЕС – 50. В період, коли вони проектувались і будувались, ніхто не задавався метою робити їх екологічно чистими. Їх головне завдання – виробляти електроенергію й тепло. Сьогодні, щоб мінімізувати негативний вплив застарілих ТЕС необхідно, щоб на всіх енергоблоках працювали потужні сучасні електрофільтри. Завдяки їм вихідні гази очищуються від твердих частинок.
Установити такі електрофільтри можливо під час реконструкції чи тривалого ремонту енергоблоку, бо це потребує кілька місяців зупинки енергоблоку. Тому на блоці №5 Бурштинської ТЕС і на блоці №8 Добротвірської ТЕС, де нещодавно ми провели реконструкції, нові електрофільтри вже встановлено. На цих блоках зараз викиди становлять менше 50 мг/м³, що відповідає європейським нормам та відповідає вимогам європейської Директиви 2001/80/ЄС.
Для порівняння, до цього викиди перевищували 1000 мг/м3. Що стосується наступних реконструкцій енергоблоків, в рамках яких мали б також бути встановлені нові електрофільтри, то наразі їх неможливо розпочати з декількох причин. Перше, це відміна НКРЄКУ з квітня 2014 року нарахування інвестиційної складової для проведення таких проектів. Зараз тариф для теплової енергетики не покриває навіть собівартості виробленої електроенергії, не кажучи про модернізацію. Фактично ми працюємо в збиток, тому і немає коштів для проведення нових реконструкцій енергоблоків.
По-друге, не дає змоги щось робити заборгованість ДП Енергоринок перед Західенерго за вироблену електроенергію. Станом на 1 березня цього року ця заборгованість становить більше як 2 мільярди гривень, або близько 75 млн доларів. Щоб ви розуміли – вартість одного електрофільтра 10 мільйонів дол США.
Але ми робимо на ТЕС можливі екологічні проекти. Зокрема, ще один напрямок над яким ми зараз працюємо, це зниження накопичення золошлакових відходів на користь утилізації, тобто вторинного використання. Зрозумійте, щоб не висипати золошлаки на відвали, ми робимо все, щоб знайти їм використання.
Ви маєте на увазі використання їх у будівельній галузі?
Так, але йдеться насамперед про використання у будівництві доріг. В усьому світі золошлаки – це сировина, яка використовується в будівництві, цементній промисловості, дорожньому будівництві, для укріплення виробок шахт та іншого. В Україні можливості використання золошлаків від ТЕС складно реалізувати через відсутність як обов'язкових державних законодавчих механізмів і стимулів на застосування золошлаків, так і несформований ринок споживання золошлаків, фактично через консервативність в цьому питанні самих споживачів.
Особисто в мене виникає логічне питання – чому для будівництва доріг використовують первинні природні ресурси, такі як пісок та щебінь, вони ж не вічні? Це ж наші природні запаси, їх використання можна зменшити, використовуючи вторинну сировину – золошлакові відходи від спалювання вугілля.
В Україні немає, якщо можна так сказати, культури будівництва доріг з використанням золошлаків. Варто відзначити, що утилізація золошлакових відходів, це актуальне питання для всіх без винятку вугільних теплових електростанцій. Золошлаки – неминучий продукт, що утворюється внаслідок згоряння вугільного пилу на ТЕС. Щорічно в Україні утворюється близько 8 млн тонн золошлакових відходів. Майже всі золошлаковідвали українських ТЕС вже заповнені на 100% і немає можливості їх розширювати, через те, що потрібні нові території. Тому питання утилізації, тобто використання золошлаків, вкрай важливе для усіх ТЕС.
Нещодавно у ЗМІ з’явилось повідомлення Львівської обласної прокуратури про рішення Господарського суду щодо стягнення з ПАТ ДТЕК Західенерго 8 млн грн за порушення природоохоронного законодавства. Прокоментуйте, будь ласка.
Дійсно, таке повідомлення від прокуратури було оприлюднено, але дане рішення Господарського суду ще не остаточне, не набрало законної сили. Зараз ми його оскаржуємо в апеляційному суді.
Насправді ця справа тягнеться ще з 2011 року. Тоді відбулась планова перевірка Держекоінспекцією Добротвірської ТЕС, в ході якої інспекторами було відібрано зразки проб води і начебто встановлено понаднормовий вміст забруднюючих речовин у ній. Ми наполягаємо, що під час перевірки екоінспекцією було порушено норми законодавства щодо самого процесу відбору проб, а також їхнього лабораторного аналізу. Було порушено саму методику відбору проб – обсяг відбору, транспортування, зберігання та терміни проведення лабораторних досліджень.
При цьому, проби були взяті без інформування ТЕС і тому станція не змогла провести обов’язковий у таких випадках паралельний аналіз тієї ж самої води. Тому ми ставимо під сумнів якість проведених лабораторних досліджень та в судовому порядку ставимо питання про необхідність проведення експертизи будь-яким компетентним науково-дослідним інститутом. ДТЕК Західенерго в ході розгляду вимог Держекоінспекції неодноразово заявляло клопотання про проведення державною спеціалізованою установою екологічної експертизи, мотивовані висновки якої стали б доказом відсутності порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища Добротвірської ТЕС. Однак в задоволенні клопотань про призначення судової експертизи суд відмовив.
Зараз ця справа знаходиться в апеляційному суді і ми сподіваємось, що суд надасть вірну правову оцінку доказам та обставинам справи та прийме обґрунтоване рішення.
