Інститут української державної служби в її нинішньому розумінні з'явився 1918 року – за Української Держави Павла Скоропадського. 30 травня 1918 року було ухвалено Постанову Ради Міністрів Української Держави про урочисту обітницю урядників і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі. Про те, як проходило формування української держслужби — в матеріалі Українського інституту національної пам'яті.
Навесні 1918 року, з приходом до влади Павла Скоропадського, вперше в історії України на законодавчому рівні впроваджувалася низка змін та ініціатив щодо інституту державної служби. 30 травня 1918 року було прийнято Постанову Ради Міністрів Української Держави про урочисту обітницю урядників і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі. Складання присяги стає обов'язковою умовою набуття статусу державного службовця.
Цей акт започаткував формування української державної служби як окремого інституту.
Наступним кроком — було створено аналог нинішньої системи категорій посад і рангів державних службовців, а саме систему класів посад і рангів пенсії урядовців, а також схему посадових окладів. Всі ці посадово-кваліфікаційні питання регулював Закон про нормальний розпис утримання службовців у центральних урядових установах цивільних відомств від 26 червня 1918 року.
Окремо законодавчо був регульований порядок призначення на урядову службу. Цей закон, який був ухвалений від 24 липня 1918 року, визначав різні процедури призначення на посади, що залежали від їхньої «класи».
Детальніше про історію формування держслужби читайте за посиланням.
Нагадаємо, що згідно з постановою Верховної Ради України від 8 лютого 2018 року № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році» 30 травня 2018 року на державному рівні урочисто відзначається 100 років з дня формування української державної служби – ухвалення Закону про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі.
