На розгляді в Європейському суді з прав людини (Страсбург) знаходиться більш як 2 тис. індивідуальних заяв, пов'язаних з подіями в Криму або військовими діями на сході України. Крім того, з початку 2016 року суд прийняв майже 450 заяв від жителів східної України - як проти України, так і проти України і Росії. Жодного рішення щодо їх прийнятності суд ще не ухвалював.
Про це повідомила прес-аташе ЄСПЛ Ніна Саломон, відповідаючи на запит Укрінформу надати інформацію щодо точної кількості заяв, поданих до суду від жителів окупованих Росією територій та рішення суду у цьому контексті.
«З початку року суд отримав близько 450 заяв зі східної України, деякі з них були подані проти України, деякі - проти України і Росії. На даний момент не ухвалено жодних рішень щодо їхньої прийнятності», - заявила представник Страсбурзького суду.
Саломон також повідомила загальну статистику щодо отриманих заяв, пов’язаних з анексією Криму Росією та її агресією й окупацією на сході України. «Загалам, більш як 2 тисяч індивідуальних заяв, пов'язаних з подіями в Криму або військовими діями в Східній Україні в даний час знаходиться на розгляді суду. Вони були подані проти України і Росії або виключно проти однієї з цих держав», - сказала представник ЄСПЛ.
З метою отримання додаткової інформації вона порадила звернутися до офіційних документів Страсбурзького суду, розміщених на офіційному сайті установи або ж у прес-релізі, опублікованому в жовтні минулого року на цю тему.
Торік повідомлялося, що ЄСПЛ продовжив термін для надання офіційних пояснень Росією за позовами щодо анексії Криму та агресії на Донбасі до 31 грудня 2015 р., заохотивши таким чином клопотання офіційних представників Російської Федерації.
Станом на липень 2015 року в Європейському суді з прав людини станом знаходилося понад 500 індивідуальних позовів. За даними урядового уповноваженого (України) у справах ЄСПЛ Бориса Бабіна, більшість цих справ стосувалася подій на Донбасі, найменше – щодо Криму, і більшість справ подані одночасно проти двох держав – Росії та України. На думку урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ, така тенденція пов’язана з позицією низки вітчизняних правозахисних структур, які надають безкоштовну допомогу людям, тільки якщо вони подають позови проти двох держав або проти України. До 25 вересня Росія мала дати офіційні пояснення за цими позовами. Але згодом звернулася до ЄСПЛ з проханням продовжити термін.
Нагадаємо, днями державні російські ЗМІ поширили інформацію Слідчого комітету РФ, що «Страсбурзький суд прийняв понад 550 скарг жителів Донбасу». Зокрема, за словами його представника Петра Литвишка, скарги стосуються порушення прав жителів південно-східної України під час бойових дій.
