В дослідженні, опублікованому ЮНЕСКО, вартість відновлення державної наукової інфраструктури України оцінюється у понад 1,26 мільярда доларів.
Згідно з дослідженням, з початку війни у лютому 2022 року були пошкоджені або зруйновані 1 443 будівлі та лабораторії, а також 750 одиниць наукового обладнання. Наукова спільнота України зіткнулася зі значними труднощами та скороченням фінансування наукової діяльності.
"Оскільки ситуація стає дедалі критичнішою для наукової спільноти, ми повинні захистити та підтримати їхні дослідження в Україні. Вчені, інженери та інші фахівці відіграватимуть важливу роль у відновленні країни. Крім того, цей сектор є цінним джерелом інновацій та відкриттів для решти світу", - Одрі Азуле Генеральна директорка ЮНЕСКО.
До російського вторгнення Україна була всесвітньо відома завдяки своєму важливому внеску в такі галузі, як комп'ютерні науки, ядерна фізика та астрономія. З 2015 по 2019 рік загальний обсяг наукових публікацій (без урахування суспільних наук, мистецтва і гуманітарних наук) зріс на 45%. Лише у сфері штучного інтелекту та робототехніки в період з 2012 по 2019 рік Україна опублікувала 6 214 праць (Науковий звіт ЮНЕСКО, 2021).
Згідно з новим дослідженням, опублікованим ЮНЕСКО та Малою академією наук України, за останні два роки було пошкоджено або зруйновано загалом 1 443 будівлі, які належать 177 науковим установам. Відновлення цих будівель коштуватиме понад 1,21 мільярда доларів, включно з 980,5 мільйона доларів лише для університетів, оскільки вони зазнали найбільших втрат.
Найбільше постраждала наукова інфраструктура Харківської області: найбільші збитки понесли Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (116,5 млн доларів) та Національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова (104,1 млн доларів).
Значну кількість необхідного обладнання було знищено або вкрадено
Крім самих будівель, було пошкоджено понад 750 одиниць наукового та технічного обладнання, причому 643 одиниці не підлягають відновленню. Це обладнання, що використовується в різних видах дослідницької діяльності. Загальна вартість відновлення цього найважливішого дослідницького обладнання оцінюється у 45,9 мільйона доларів.
Тимчасова окупація територій російськими військами також має серйозні наслідки: 18 наукових інститутів були вимушені переїхати, деякі з них проводили дослідження місцевого біорізноманіття та екології, які не можуть бути продовжені в режимі дистанційної роботи.
Особливе занепокоєння викликає становище Інституту проблем безпеки атомних електростанцій, який розташований поблизу Запоріжжя. Вкрадено або знищено найважливіше обладнання для моніторингу стану атомної галузі, у тому числі унікальну радіологічну лабораторію, що контролює рівень радіації. Втрата цього обладнання становить серйозну загрозу безпеці для всього регіону.
Значні збитки для наукової спільноти України
Війна призвела до переміщення українських вчених всередині країни та за її межами, а умови їхньої роботи погіршилися. У лютому 2022 року в державному науковому секторі працювало 88 629 дослідників. З того часу 12% (10 429) цих вчених і викладачів з 524 інститутів та університетів були вимушені переїхати в інші регіони України (4 887) або за кордон (5 542). Найбільша кількість українських вчених у вигнанні перебуває в Німеччині та Польщі. Кількість вчених, зайнятих у державному дослідницькому секторі України, скоротилася на 4 958 осіб (5,3%).
Близько 30% вчених України наразі змушені працювати дистанційно. Це і емігранти, і внутрішньо переміщені особи, вимушені залишити райони, які найбільше постраждали від бомбардувань: Харків, Київ, Суми, Дніпро, Одеса і Запорізька область.
Зростаючий дефіцит фінансування
Фінансування науки також значно скоротилося. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, валові внутрішні витрати на дослідження та розробки скоротилися на 38,5% у період з 2021 по 2022 рік, з 2019,5 млн доларів до 1242,1 млн доларів.
З 2021 року бюджет Національної академії наук України, яка об'єднує 450 афілійованих інститутів, скоротився на 48%. Це призвело до зупинки багатьох дослідницьких програм та послаблення багатьох дослідницьких груп і колективів. Середньомісячна заробітна плата знизилася на 39%, і багато дослідників змушені працювати на неповну ставку.
За останні два роки вимушене переміщення вчених та скорочення бюджету вплинули на наукову діяльність України, у тому числі на наукові публікації, а також на обсяг співпраці з країнами-членами Європейського Союзу, членами Євроатлантичного партнерства та країнами Африки й Азії.
