Слухай онлайн
Політика

Віталій Малех: Собаки гавкають, а нам своє робить

Непросто львів’янам обіймати керівні посади в інших регіонах. Особливо, коли вони починають руйнувати кумівські устрої, що існували там десятки років. У перипетії потрапив і львів’янин Віталій Малех, який свого часу очолював Держфінінспекцію в Запорізькій області.
Віталій Малех

Місцеві «еліти» робили все можливе й неможливе, щоб позбутися впертого галичанина.

Видання Leopolis.news поспілкувалось з паном Віталієм, щоб з перших уст почути історію про життя чиновника зі Львова у славному індустріальному Запоріжжі. Нещодавно Віталій Петрович подавав свою кандидатуру на зайняття певних посад у ДБР. Досвід роботи і фаховий рівень дозволяли, в принципі, бути фаворитом конкурсу, але на пана Малеха почалася масована інформаційна атака. В окремих ЗМІ дещицю правди було приправлено добірною брехнею. Найгірше, що ця маніпуляція фактами та відверті домисли авторів перетворилися на відверте цькування. І в цю справу було втягнуто родину Віталія Малеха. Тому він вирішив не мовчати, а чи не вперше розповісти про все публічно.

На початку та в середині 90-х років минулого століття, після здобуття незалежності, старі кадри були розгублені. Соціальні ліфти давали змогу багатьом молодим людям обіймати цікаві посади в органах влади та державних структурах. Після закінчення університету 1993 року Віталій Малех почав працювати у Львові помічником прокурора. Пройшов чи не всі щаблі прокурорської кар’єри: був прокурором слідчого управління, заступником начальника відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією управління нагляду прокуратури Львівської області. Згодом став начальником відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури області. Якийсь час обіймав посаду прокурора Жовківського району. Після цього Віталій Малех тривалий час працював на різних посадах у Генеральній прокуратурі України.

Як розповідає нам Віталій Петрович, він завжди був поза політикою. «Я не є членом жодного політичного угруповання. Кар’єру робив лише на державній службі, бо партії і президенти міняються, а служити треба народові та державі. Завжди через свій характер виходив за рамки системи, не хотів бути зашореним. Це багатьом не подобалося і не подобається, бо пострадянське начальство стриже всіх під одну гребінку. Тому, коли 2010 року так склались обставини, що я отримав можливість очолити серйозну обласну структуру, не зміг не спробувати своїх сил у новій царині», – розповідає Віталій Петрович.

На початку 2010 року його призначили виконувачем обов’язків начальника Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області. А вже через рік він став повноцінним керівником обласного КРУ. Коли ці органи проходили реформування, з 2012 року Віталій Малех став в. о. начальника Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, а незабаром й очолив її.

«Запорізька область завжди була специфічною в Україні. Там дуже багато величезних державних підприємств, більшість із них пізніше було приватизовано. Як це сталося і скільки на цьому втратив держбюджет, то вже інша історія. Очолювана мною фінінспекція досить активно взялася за вивчення фінансового стану в бюджетних установах та казенних підприємствах. За їхніми результатами було відкрито кілька десятків кримінальних справ. Виявлено порушень на сотні мільйонів гривень, у тому числі на таких досі «священних коровах», як обленерго чи Запорізький титаново-магнієвий комбінат. На останньому мої інспектори виявили реалізацію продукції за заниженими цінами на 150 млн гривень. На 154 мільйони упущеної вигоди. Але ж хтось на цьому наживався! Після цього проти мене почали боротьбу місцеві напівмафіозні структури. Тодішній губернатор Олександр Пеклушенко почав говорити, що я ігнорую його наради. Але ж наша структура не підпорядковується голові облдержадміністрації! Ми маємо контролювати ефективне використання бюджетних коштів, а не виконувати забаганки виконавчої влади. Серед аргументів проти мене, які голова ОДА виклав в офіційному листі до київського керівництва Держфінінспекції навіть була фраза, що я «веду світський спосіб життя». Ну не маразм?! А пізніше все відбувалося за відпрацьованою схемою, яку традиційно використовують проти неугодних. Мені спробували дати хабара. Відсторонили від роботи. Вилили відро бруду. Хоча пізніше суд підтвердив безпідставність цих звинувачень. Як у тому анекдоті про священника і його доньку легкої поведінки. Тільки-от ніколи в нього доньки і не було, але брехня пішла по селу, а ти тепер виправдовуйся», – розповідає пан Віталій Петрович.

За словами пана Малеха, прикро те, що в ці історії починають приплітати батьків, сім’ю, вигадувати якісь несусвітні речі. «Але ж ми всі дорослі люди і в кожного своя історія. Святих немає на цій землі. Але коли на тебе ось так банально «наїжджають», а потім певні особи обіцяють за винагороду зняти ці матеріали, то гріш ціна таким розслідувачам. Як то кажуть, собаки гавкають, а караван іде», – каже Віталій Петрович.

Він зазначає, що, звичайно, хотів би прислужитися країні й повернутися на роботу в державні структури. Хоча останніми роками також мав багато цікавої роботи: працював помічником народного депутата, допомагав нашим воїнам на Сході України, опікувався дітьми учасників АТО.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");