Слухай онлайн
Політика

Вони сховались: все, що треба знати про конференцію волинської ОПЗЖ

19 вересня, 10:00. Луцьк. Сонячно. Волинська регіональна організація партії «Опозиційна платформа — За життя» зникла. Їхній офіс зачинений, члени осередку не відповідають на дзвінки, а основний контактний телефон вимкнений.

Як пише видання Сила правди, політсила мала на конференції висунути кандидатів до місцевих рад на Волині, натомість перестала виходити на зв’язок. Лише ввечері з’явилася інформація, що конференцію все ж провели. Та чи достатньо доказів?

На місці подій побував Центр журналістських розслідувань «Сила правди». Про двері, які все ж були відчинені, короткі гудки та порушення законів – у нашому матеріалі.

Червоні мітки, замкнені двері й абсолютна самота

За два дні до запланованої конференції, 17-го вересня, жіночий голос по той бік телефону лагідно сказав мені: «Будь ласка, приходьте. Конференція буде о 10-ій годині на Привокзальному майдані, 1». Про такі ж дату і місце свідчить документ, який «За життя» подала до Волинської обласної територіальної виборчої комісії.

Фото зі сторінки голови Волинської обласної територіальної виборчої комісії Івана Лазорка

По дорозі до Привокзального я розглядаю зіпсовані білборди «За життя». Схоже на те, що в Луцьку у них залишилися лише такі – кимось рясно облиті червоною фарбою. Згадую, що раніше ми писали про два зіпсовані борди на Конякіна. Проте за останні кілька днів такі червоні «мітки» на зовнішній рекламі ОПЗЖ я помічала на Соборності, Відродження і десь в районі Небережної та Шевченка.

«Зможемо відновити економіку!», «Зможемо відновити медицину!», «Зможемо відновити мир!»… Судячи хоча б із зіпсованих бордів, вже, як мінімум, не на Волині.

Табличка з надписом «Привокзальний майдан, 1» висить на аптеці. Запитую у охоронця, що прогулюється поблизу, де тут офіси. Відповідає, що вони ще будуються і запитує, що саме я шукаю і що має відбутись. Пояснюю. Чоловік уточнює, хто сказав мені про це. «Партія», – відповідаю. Охоронець співчутливо посміхається і йде геть. Телефоную спостерігачці Громадянської мережі ОПОРА, прошу пояснити, де знайти ОПЗЖ.

«Обійдіть будівлю, тут будуть ворота і біля них стою я. Але кажу одразу – ОПЗЖ тут немає», – говорить дівчина.

О десятій я, представниця ОПОРИ Юлія Ютовець та активіст Сергій Рижков вже дивимось на зачинені двері офісу. Жодних табличок чи вказівних знаків. Вікна щільно закриті: жалюзі і з внутрішньої, і з зовнішньої сторін. Телефоную за контактним номером, за яким відбувалася акредитація. «На даний момент абонент не може…» До кінця дня телефон так і не вмикають. Олег Чикида, який донедавна був керівником волинської ОПЗЖ, також не підіймає слухавку. Номер нового голови, Олександра Башкаленка, не знаходжу.

Сергій і Юлія розповідають – вони тут з 9:30 і за весь цей час ніхто не заходив і не виходив. Ми знову по черзі перевіряємо кожні двері. Відчиненими виявляються двері до туалету і до складу з будівельними матеріалами – навпроти і позаду будинку тривають будівельні роботи. Я лишаюсь біля офісу ще на якийсь час, та нічого так і не відбувається.

  •  

Щоразу за життя, та не завжди за правду?

ОПОРА одразу повідомила Волинську обласну територіальну виборчу комісію про те, що у вказаний час та за вказаною в офіційному повідомленні ОПЗЖ адресою конференція не відбулась. Це автоматично мало б анулювати право партії на висунення своїх кандидатів у місцеві ради, адже вони не можуть змінювати заздалегідь погоджені дані про конференцію, не повідомляючи про це ТВК.

Голова обласної ТВК Іван Лазорко підтвердив, що з проханням про зміни члени «За життя» не звертались. Згодом на своїй сторінці у Facebook він написав, що конференцію ОПЗЖ так і не провели. Та на момент написання цього тексту допис Лазорко видалив. Майже о восьмій вечора він зателефонував мені, щоб повідомити цікаву новину – виявляється, конференція все ж відбулась, просто від журналістів сховалися.

— Щойно спілкувався зі своїм заступником. Мені сказали, що член нашої комісії, Талимончук, був присутній на конференції ОПЗЖ. Тобто вона була, а вони закрились і не пускали тільки неакредитованих, по його словам, — говорить Лазорко.

— Коли я прийшла, там була спостерігачка ОПОРИ і ще один активіст. Вони говорять, що вони там з 9:30 і з того часу жодного руху не було, — відповідаю.

— Тобто не виглядало, наче щось взагалі проводилось?

— Так. До того ж, мене акредитували… Я маю аудіозапис цієї розмови, можу його надати. Я прийшла вчасно і мене мали б впустити.

— Я на стороні правди і хочу знати, як все було. Це цікаво. Будемо розбиратись.

Голова Волинської територіальної виборчої комісії Іван Лазорко

Як і вимагають закони жанру, член ТВК Петро Аркадійович Талимончук — представник партії «Опозиційна платформа — За життя». Чи можна довіряти його словам? Поки залишмо це питання без відповіді.

І що? І що тепер?

«Відповідно до чинного Виборчого кодексу України, акредитовані журналісти мають право бути присутніми на з’їздах партій. Відмова у доступі до приміщення акредитованого журналіста є порушенням. Можна писати заяву у поліцію про перешкоджання журналістській діяльності», – розповідає про тонкощі Виборчого кодексу юристка Оксана Максименюк.

Конференції політичних партій, в рамках яких висувають кандидатів у депутати, обов’язково мають відбуватися у присутності членів ТВК та журналістів. Це потрібно, аби підтвердити, що процедуру проводять згідно з чинним законодавством. Судячи з відсутності у медіа згадок про конференцію ОПЗЖ, журналістів там не було. А член ТВК, який підтверджує, що конференція відбулася, є представником цієї ж партії.

«Можна і треба провести публічне розслідування — було чи не було. І що саме і де було. Тут ціна питання — балотування ОПЗЖ і їх участь у виборах. Публічне дослідження можливе у форматі розгляду скарги в комісії або позову до суду. ОПОРА, журналісти або ж інші партії мають звернутися до ТВК. Можливо, таким чином вдасться домогтись неучасті партії у виборах. Бо це цинічно і образливо. Якщо вони таки проводили конференцію там, де повідомили ТВК і ЗМІ, то такі закриті двері — це порушення принципу гласності і публічності виборчого процесу (ст.21 ВК), але підстав для санкцій не знайти», — коментує юрист Олександр Бурмагін і радить у будь-якому випадку домагатись розслідування та виводити історію у публічний простір.

Громадянська мережа ОПОРА вже звернулася до ТВК з відповідною заявою. А голова комісії Іван Лазорко обіцяє встановити, чи дійсно була конференція і чи можна вважати її дійсною.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ