За давньою прикметою, якщо в селі були кузня і млин - то село мало всі умови для процвітання. Коли в млині гуділи жорна - значить в села є майбутнє. А коли він стоїть пусткою, розорений і забутий... Я бачив чимало покинутих млинів в Галичині, але цей - в Гологорах, вразив мене найбільше.
Цілком міцна старовинна споруда, але тут вже витає запах тліну. Колись жолобом бігла вода із Золотої Липи і падала на колесо, гуділи жорна, з часом провели електичний струм і вже двигун допомагав мірошникам молоти зерно. Тепер тут пустка...
Старі млини помирають стоячи. Без скарг і нарікань. Не прощаючись. Давня культура відходить через байдужість і недбальство нових поколінь. У світі такі виробничі пам'ятки плекають, доглядають, ремонтують, водять дітей на екскурсії, щоб пам'ятали і знали свою історію, знайомились із життям минулих поколінь. Але це у світі, не у нас...
Богдан Волошин, Локальна історія.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ