У стосунки України та Польщі завжди намагалася втрутитися третя сторона, яка шукала слабкі місця двох держав. Часто ці дві державі самі дають привід і можливість реалізувати задумане третій стороні. Таку думку у свої доповіді на Міжнародному воркшопі «Архіви КҐБ для медіа» висловила аналітик і громадська діячка з варшавського фонду «Наш вибір» Ольга Попович.
За її словами, вирішити емоційні питання у стосунках України та Польщі допоможуть відкриті архіви.
«Росія як третя сторона не вигадує нічого нового. Вона просто бере слабкі місця українців та поляків та грає ними у власних цілях», - сказала Ольга Попович.
Вона пояснила все на прикладі чотирьох головних наративів, які були сформовані російською стороною про історію стосунків українців та поляків.
Дослідниця виокремила наративи, які можна зустріти в польській та українській пресі.
Варто зазначити, що наратив трактує зміст історичної події у контексті розповіді про подію, і нерозривно зв'язаний з інтерпретацією. Тобто, не підтверджений джерелами, він стає пропагандистською маніпуляцією у ЗМІ.
Отож, перший наратив – це ОУН та УПА (умисно нерозривно, через риску, подавали абревіатури ОУН-УПА в радянській та російській історіографії) на рівні з нацистами вбивали євреїв.
Другий – ОУН та УПА коллаборанти нацистів і вбивці поляків.
Третій – Юзеф Пілсудський (політик, засновник польської армії) був зрадником українців та колаборант нацистів.
Четвертий – Поляки разом із німцями почали Другу світову війну.
«Усі російські наративи грають на почуттях поляків та українців. Наративи – це не фейки, адже фейк можна викрити, пропаганду можна розвіяти, а наратив буде існувати на побутовому рівні. Для того, щоб подолати це, потрібно формувати на основі архівних матеріалів нові, спільні наративи для поляків та українців. Потрібно говорити про співпрацю в роки війни УПА та Армії Крайової. Саме це допоможе у польсько-українських стосунках», - переконана Ольга Попович.
Нагадаємо, що у Києві на початку липня відбувся Міжнародний воркшоп «Архіви КҐБ для медіа», у якому брали участь журналісти з України, Чехії, Польщі та Словаччини.
Проект Центру досліджень визвольного руху - «Deconstruction. Aрхіви КҐБ для медіа» став можливим завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні у рамках програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського Фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.
Нагадуємо також, що в межах реформи декомунізації Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Рекомендуємо порадник як шукати в архівах «Право на правду». Також Ви можете спробувати віднайти матеріали в Електронному архіві визвольного руху, де доступні он-лайн понад 24 000 архівних документів.
