У Львові продовжують перевіряти заклади харчування, комунальні та соціальні установи на доступність. Обстеження проводять працівники міської ради, експерти з доступності та небайдужі, що пересуваються містом на кріслі колісному. Комісія міряє ширину дверей та порогів, висоту сходів та рецепції, перевіряють вбиральні та коректність маркування тощо. Загалом у Львові на інклюзивність вже обстежили 140 комунальних установ.
Цього тижня комісія відвідала ресторан «Атляс», ЛКП «Старий Ринок» і поліклініку на вул. Фредра. Як пояснює Сергій Тітаренко, керівник абілітаційних програм, психолог, ветеран російсько-української війни, який пересувається на кріслі колісному, для людини на візку важливе все – покриття дороги, пониження бордюрів, чи є пандус або підйомник, ширина дверного отвору, наявність усіх необхідних елементів у вбиральні, починаючи від можливості відкрити двері та закрити їх за собою. Адже якщо дверний отвір у заклад менш як 90 см, людина на візку не заїде, якщо висота сходинки вище 15 см, то людина з протезом не зможе піднятися, якщо немає маркування сходів, ручок дверей, вимикачів, то особи з вадами зору їх не побачать. Відтак все це, за словами ветерана, відіграє важливу роль, щоб людина з інвалідністю могла зробити все без сторонньої допомоги.
«Зараз людей з інвалідністю, особливо після поранення, стає все більше і більше. На жаль, війна не закінчилася. Оскільки Львів і область має чи не найбільше реабілітаційних установ, які допомагають хлопцям після поранення, то абілітація (заходи, спрямовані на опанування людиною знань та навичок, необхідних для незалежного проживання в соціальному середовищі - ред.) має відбуватися повноцінно. Наші хлопці мають мати змогу самостійно відвідувати муніципальні заклади, заклади громадського харчування, гуляти історичними місцями, а не “ви тут ходіть, а тут не ходіть”. Ми маємо мати змогу скористатися будь-якою послугою, тому необхідно забезпечити інклюзивні умови. І над цим ми всі маємо працювати», – відзначає Сергій Тітаренко, ветеран російсько-української війни.
Як пояснює Ніна Мацюк, експертка з питань інклюзивності та безбар’єрності, доступність передбачає, що людина самостійно має потрапити будь-куди і отримати необхідну послугу. І мова не тільки про користувачів крісла колісного, адже маломобільні групи населення – це широке коло осіб: вагітні жінки, діти до 7 років, люди, які супроводжують дітей до 7 років, люди, які користуються протезами, з порушенням зору, слуху тощо. Також інвалідність може бути прихованою, коли за зовнішніми ознаками ми не можемо ідентифікувати порушення здоров’я у людини, люди старшого віку, люди, які протягом певного періоду можуть бути неуважними. Відтак безбар’єрності і доступності потребує дуже багато осіб.
«У Львові одна з найкращих ситуацій щодо роботи в напрямку облаштування доступності, позаяк питання вирішується комплексно, не ситуативно. Є стратегія, є відповідальні люди, які ведуть цей процес і це тішить», – відзначає Ніна Мацюк.
Як пояснює Ірина Маруняк, уповноважена з питань доступності Львівської міської ради, доступність має стати соціальною нормою. І тут важливо розуміти, що людині з інвалідністю, перш ніж вона потрапить в якийсь заклад, необхідно подолати шлях від свого будинку. Тому у місті працюють над облаштуванням пандусів і підйомників у будинках, облаштуванням доступних зупинок громадського транспорту, пониження бордюрів, освітлення пішохідних переходів. Також проводять навчання з водіями, керівниками ЛКП, закладами бізнесу.
«Коли, спільно з моніторинговими групами обстежуємо заклад, то перевіряємо не лише двері, наявність пандуса чи підйомника, а дивимося на територію довкола – чи є тактильна плитка, місця паркування для осіб з інвалідністю та ін. За результатами обстеження складаємо відповідні протоколи. Ставимо терміни виконання. Станом на зараз ці приписи виконуються. Немає байдужості. Є розуміння, що доступність має бути в пріоритеті.
Нещодавно ми прийняли рішення виконавчого комітету, яким затвердили рекомендації як має бути облаштована вхідна група до того чи іншого об’єкту, розписали, яким має бути пандус і підйомник. А на сесії прийняли ухвалу, відповідно до якої заклади культури, які не належать місту, але є на його території, будуть на 50% дофінансовані з бюджету міста для облаштування доступності.
Також звертаюся до мешканців, керівників закладів і закликаю самостійно проявляти ініціативу і робити своє середовище інклюзивним», – наголосила Ірина Маруняк.
«Усі інклюзивні заклади ми нанесли на відповідну карту. Тому, закликаємо львів’ян і гостей міста мати свою громадську позицію і підтримувати заклади, які вже є доступними або на шляху до безбар’єрності. Бо це про кожного з нас. Бо завтра ми самі можемо потребувати безбар’єрного середовища», - наголошує Христя Лебедь, керівниця міського управління туризму.
