Цьогоріч минають 80-ті роковини «Великого терору» в СССР — масових арештів та розстрілів людей. У 1937-1938 рр. на території Радянської України жертвами стало близько двохсот тисяч осіб, з них дві третини розстріляли
Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua опублікував збірку документів, як комуністичні спецслужби готували і виконували ці репресії.
У підбірці документів є накази, директиви та інструкції щодо проведення терору від головного командування комуністичного репресивного органу в Москві та звіти виконавців про проведену роботу. Сюди ввійшли, зокрема, накази про розгортання операції проти поляків, німців, євреїв, харбинців, болгар, троцькістів та так званих куркулів за надуманими звинуваченнями у шпигунстві на користь іноземних держав та іншій антирадянській діяльності.
Окремим наказом є інструкції щодо порядку репресування членів сімей арештованих – жінок та дітей.
Також можна простежити намагання місцевих начальників обласних управлінь НКВД вислужитись перед керівництвом, доповідаючи про великі масштаби розробок та необхідність збільшення лімітів на операції по першій категорії – арештовані, що підлягали смертній карі.
«З наказів, розпоряджень, інструкцій та звітних матеріалів видно, що масовий терор був спланованим і чітко контрольованим процесом. Про жодну “законність”, чи навіть найменше дотримання принципів правосуддя взагалі не йшлося. Мета була чіткою — фізично винищити всіх хто був не згідний з комуністичною владою», — говорить директор ГДА СБУ, Андрій Когут. — Напевне найжахливішим є застосування так званого квотного принципу. З Москви приходили плани, скільки людей треба розстріляти, а скільки відправити в концтабори».
Документи свідчать, що окрім так званого соціального принципу, коли репресували куркулів, жертвою репресій ставали представники різних національних спільнот, і тут ключовим фактором була саме національність особи.
«В Архіві СБУ зберігаються архівно-кримінальні справи які яскраво доводять, що майже всі справи були фейковими. Про реальну боротьбу зі шпигунами, чи шкідництвом не могло бути й мови», — підкреслив Когут.
Колекцію підготував Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України, в якому зараз зберігаються документи репресивних органів комуністичного режиму.
Раніше Е-архів публікував документи про виконавців цієї жорстокої операції, які згодом самі стали жертвами репресій.
Центр досліджень визвольного руху
