Батьки та вчителі опинились сам на сам з проблемами організації навчання в умовах карантину. Уряд озвучив вимоги і правила щодо навчання, але не виділив фінансів, щоб їх забезпечити.
ʺГолосʺ ініціює виділення коштів з ʺковідногоʺ фонду для підготовки шкіл до роботи в умовах карантину. Про це повідомив народний депутат України Ярослав Рущишин.
1 вересня учні починають вчитися в режимі карантину. Згідно з урядовими постановами, витрати на забезпечення вчителів і дітей антисептиками та масками лягають на плечі батьків та місцеві органи влади. У результаті, школи не забезпечені у повній мірі засобами захису, не кажучи вже про технічне забезпечення на випадок переходу на дистанційну форму навчання.
Уряд уже витратив з ʺковідногоʺ фонду, який становить 66 млдо грн., на доплати поліцейським 1, 7 млд. грн. (а передбачено аж 2,3 млрд) і 5,8 млрд гривень на ремонт доріг (передбачено 35 млрд). А для 4-ох мільйонів школярів і пів мільйона вчителів з фонду не передбачено ні копійки.
ʺГолосʺ готує звернення до уряду та до Міністерства освіти й науки, а також проєкт постанови, щоб з ʺковідного фондуʺ виділили кошти на освіту. Ми будемо вимагати від уряду її ухвалення.
Ми вимагаємо виділення коштів:
- на антисептики та маски для вчителів;
- на допомогу вчителям, які захворіли;
- на оплати додаткового навантаження на вчителів;
- на забезпечення онлайн-освіти. Вже зараз погоджуємо з МОН рішення виділити школам принаймні 1 комп'ютер на 200 учнів.
Гроші у фонді є. На сьогодні витрачено тільки третину цього фонду (менше 20 млрд).
ʺРоль освіти для суспільства є надважлива, тому маємо відновити повагу до вчителя. І не тільки на словах, а й у матеріальному плані. Що треба зробити? По-перше, повернутися обличчям до педагога і визнати, що цей фах є основоположний для розбудови держави. Ніби усі у міністерських коридорах це розуміють, у передвиборчих програмах обіцяють по 4 тис. доларів вчителям, але далі розмов справа не йде. По-друге, ні в якому разі не припиняти інвестувати в освіту. Під час коронавірусної кризи, перші бюджетні статті, які попали під скорочення були освітні і культурні, частину з них нашій фракції таки вдалося відстояти. Освіта — це довгострокова інвестиція, і, звісно, політикам простіше відремонтувати дорогу і здобути собі політичні дивіденди вже. Однак, якщо ми хочемо стати потужним гравцем на глобальному ринку, перше, куди треба інвестувати — це освіта та культура, а відтак і розвиток інфраструктуриʺ, — наголосив народний депутат, секретар комітету з питань економічного розвитку Ярослав Рущишин.
