Як інформує прес-служба ЛОДА, Дрогобицьку солеварню приватизовувати не планують. 14 квітня про подальшу долю унікальної пам’ятки, якій понад 700 років, говорили під час наради у Львівській ОДА.
Зустріч ініціював заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій Холод. А її учасниками стали архітектор, викладач Львівської політехніки та пам’яткоохоронець Василь Петрик і в.о. Директора департаменту розвитку архітектури та містобудування ЛОДА Оксана Ткачук. Планувалося, що участь візьме і дрогобицький міський голова Тарас Кучма, проте раптово йому завадили важливіші нагальні справи.
“У 2016 році ми напрацювали проєкт ревіталізації Дрогобицької солеварні. Оскільки надалі економічно розвивати її неможливо, через підземні порожнини та просідання грунтів, треба розвивати її історично-культурний потенціал. А він - величезний. Це є надзвичайно цікавих об’єкт, з величезною історією, яка починається ще до народження Христа. Крім того, солеварня - поміж двома пам’ятками національного значення - церквою Юра та церквою Воздвиження Чесного Хреста. Храм Св. Юра внесений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. І солеварня, фактично, і в його охоронній зоні. У Дрогобичі є ще одна дерев’яна церква і костел 14 століття. Це місто можна було давно перетворити у туристичну родзинку цілої Львівщини”, - каже Василь Петрик. Він був керівником робочої групи студентів, які напрацювали проєкт ревіталізації Дрогобицької солеварні.
В.о. директора департаменту архітектури Оксана Ткачук зазначила, що солеварня має два види пам’яткоохоронних документів: у 1991 році вона стала пам’яткою місцевого значення, а 2019 року, після фахових досліджень, обласна комісія зарахувала територію підприємства до нововиявлених пам’яток археології.
“Зараз ми визначаємо і фіксуємо межі охоронної зони цієї пам’ятки. Вони, важливі, насамперед, для того, щоб запобігти незаконній житловій забудові чи іншим можливим крокам від кого би то не було. Адже довкола церкви Юра ми вже маємо кілька висоток. Якщо така агресивна забудова продовжиться, пам’ятки втратять свій потенціал і можуть бути загрожені. Цього допустити не можна”, - каже Оксана Ткачук.
Погоджується з фахівцями і Юрій Холод. Він наголошує, що не дати приватизувати - одне, а розвинути солеварню і вдихнути у неї нове життя - це головне завдання міста, фахівців, архітекторів та обласної влади. Тому готовий ініціювати напрацювання програми розвитку для Дрогобицької солеварні, яка юридично та економічно визначить її подальну долю, і якої дотримуватимуться всі сторони процесу. Адже вже зараз територія пам’ятки є у власності держави, міської ради і приватних осіб.
“Ми повинні напрацювати сучасну, дієву економічну концепцію розвитку солеварні, яку представимо Фонду держмайна і опублікуємо для громадськості. Вона може базуватися на вже готовому проєкті ревіталізації, але це має бути цілісний документ, де все до копійки прораховано. Така програма дуже потрібна для нас, аби чітко контролювати подальшу долю солеварні, бо разом всі ці архітектурні об’єкти - солеварня і храми - це пам’ятки світового значення. І в перспективі вони мають стати єдиним туристичним комплексом, відомим у всій Європі. Також цілісна концепція потрібна для інвесторів, які відразу розумітимуть, за що беруться і чого мають дотримуватися”, - пояснює заступник голови ЛОДА Юрій Холод.
Нагадаємо, у листопаді Дрогобицьку солеварню, яка належала Міністерству аграрної політики, виставили на приватизацію. Журналісти, активна громадськість, політики і пам’яткоохоронці відразу забили на сполох. На їхній бік стала також Львівська ОДА. У лютому департамент розвитку архітектури і містобудування направив на Кабмін листа, де було зазначено: об’єкт має величезну історичну та культурну цінність, тому його конче зберегти. У відповідь на звернення депутатів ВРУ Ростислава Тістика та Ореста Саламахи, Фонд держмайна України перебрав солеварню на свій баланс і вилучив її зі списку об’єктів, які виставляють на приватизацію.
